Вступ
В багатьох задачах математичного аналізу розглядаються випадки, в яких кожна точка одного простору ставиться у відповідність деякій точці іншого (або того ж самого) простору. Відповідність між двома точками встановлюється за допомогою перетворення або оператора. В задачу теорії операторів входить докладний опис і класифікація різноманітних видів перетворень і їх властивостей, а також розробка символічних методів, що дозволяють мінімалізувати і спростити обчислення. Застосування операційного метода можна порівняти з логарифмуванням, коли 1) від чисел переходять до логарифмів, 2) над логарифмами проводять дії, що відповідають діям над числами, при тому множенню чисел відповідає більш проста операція складання логарифмів і т.д. 3) від найденого логарифма знов повертаються до числа. В операційному методі широко використовується перетворення Лапласа, яке перетворює певний клас функцій-оригіналів f(t) дійсної змінної t в функцію-зображення F(p) комплексної змінної p.
1. Означення перетворення Лапласа. Оригінал і зображення.
Нехай f [ t] -інтегрована на (0,Т) при довільному Т>0 функція, що дорівнює нулю при t>0 : f[t]=0 при t<0. Якщо ця функція при t>0 задовольняє оцінці:
(1.1)
то можна розглянути інтеграл
(1.2)
Дійсно справджується оцінка
(1.3)
При виведенні (1.3) була застосована оцінка (1.1). З оцінки (1.3), зокрема, випливає, що . Функція
є аналітичною функцією комплексної змінної
в півплощині
. Для того щоб це перевірити, знаходимо поки формально:
(1.4)
Як і при виведенні (1.3), знаходимо
(1.5)
Останнє
означає що інтеграл рівномірно по Rep>a збігається і випливає що похідна існує при
, і формула
(1.4) справедлива при
.
Інтеграл
(1.2) називається перетворенням Лапласа функції і позначається -
. В
цьому випадку функція
називається оригіналом, а функція
– зображенням.
Перетворення Лапласа можна зв^язати з перетворенням Фур^є. Дійсно з (1.2) маємо:
Де (Перетворення
Фур^є із знаком «-»)
2. Властивості перетворення Лапласа L
Лінійність.
Доведення:
В силу властивостей інтеграла:
Диференціювання зображення
Для m=1 властивість вже встановлено. Для довільного m властивість доводиться аналогічно.
Перетворення Лапласа похідних.
Для m=1 за допомогою інтегрування частинами знаходимо
При цьому ми врахували, що виконуються наступні оцінки:
При и
. Для довільного m властивість 2.3 встановлюється за індукцією
Зсув перетворення Лапласа.
Доведення властивості 2.4 очевидно.
Перетворення Лапласа і його подібності.
Зсув оригінала в перетворенні Лапласа.
Доведення. Позначимо
Очевидно, що g^[t]=f[t], g[+0]=0
Тому за допомогою інтегрування частинами знаходимо
При цьому ми врахували що g[+0]=0 в силу умови (1.1)
при ,
,
.
при ,
,
.
Звідси знаходимо
Перетворення Лапласа дробу f[t]/t.
Доведення. Позначив Ф[p]=£[f[t]t][p] . Знайдемо
Останню рівність про інтегруємо по довільному шляху від р до довільної точки z=Rez=∞
Враховуючи, що в силу (1.3) Ф[∞]=0. І отримаємо потрібну властивість (2.8).
Перетворення Лапласа згортки f*g.
Доведення. Позначимо
Очевидно, що при t→∞
При довільному έ>0. Для доведення останньої нерівності ми використовуємо також оцінку.
Звідси при
Таким чином, при Rep>a
Тут ми скористалися теоремою Фуббіні і змінили порядок інтегрування.
3. Обчислення перетворення Лапласа основних функцій
1. f[t]=e. Rep>Reλ, λ
2. f[t]=Sin[ωt], ωR
За формулами Ейлера маємо
Sin[ωt]=
Тому за допомогою 1 маємо:
3. f[t]=cos[ωt], ω L[cos[ωt]][p]=
Доведення аналогічне.
4. f[t]=Sh[ωt], ωR
За означенням
гіперболічних функцій Sh[ωt]= /2
5.
Доведення аналогічне.
6.
За властивістю 2.2 маємо:
Зокрема
7.
Як і у прикладі
6, знаходимо для функції
Застосуємо далі для лівої і правої частини отриманої рівності операції дійсної уявної частини, вважаючи р дійсним і додатнім.
(3.1)
(3.2)
4. Обернене перетворення Лапласа
Теорема 4.1 (основна) Нехай функція f(t) задовольняє умові (1.1) і F(p) її зображення. Тоді в довільній точці t>0 в якої функція f(t) диференційована, справджується формула подання:
(4.1)
Доведення
Розглянемо функцію
. Очевидно, що функція g[t] інтегрована на (0,∞) і диференційована в т. t>0. Розглядаючи F[p] перетворення Фур^є функції g[t] обернення перетворення Фур^є.
Після множення
останньої рівності на отримаємо 4.1. 4.1 називається
формулою оберненого перетворення Лапласа або формулою Мелліна. Теорему
доведено. ■
Теорема має недолік, для її застосування необхідно попередньо володіти інформацією про властивості вихідного оригінала f[t]. В наступній теоремі встановлюється формула звертання при достатніх умовах тільки на зображення F[p].
Теорема 4.2 Нехай F[p] аналітична на півплощині Rep>a що задовольняє умовам:
1)
При
будь-якому існує
інтеграл:
2) Для
- дуги кола
радіуса R з центром в точці (,0)
, при
Тоді, - це зображення функції f[t], представленої формулою 4.1 (
)
Доведення
Розглянемо
прямокутний контур (мал..4.1)
За теоремою Коши
інтеграл Г[σ1, σ2, р] по контуру J1[σ1, σ2, р] дорівнює нулю. Перейдемо до границі
в J1[σ1, σ2, р] при р→∞. Легко
переконатися, що інтеграли за верхній і нижній сторонам прямокутника прямують
до 0 при р→∞, а інтеграли по бічним сторонам в границі
виявляються рівними за величиною. Таким чином, інтеграл (4.1) не залежить від
вибору .
Доведемо, що побудована за формулою (4.1) функція f[t] дійсно є оригіналом заданої функції F[p]. Перш за все зауважимо, що для інтеграла (4.1) справедлива оцінка
Звідси випливає,
що інтеграл (4.1) рівномірно по збігається.
Доведемо, що f[t]=0, при t<0.
Для цього
розглянемо інтеграл по замкненому контуру
в півплощині
, що
складається з дуги кола
радіуса R і відрізка прямої (мал. 4.2). За
теоремою Коши :
В силу леми
Жордана інтеграл по дузі кола прямує до нуля при t<0 і R→∞.
Інтеграл що залишився в границі переходить до інтегралу по прямій , дорівнює нулю при t<0. Покажемо нарешті що перетворення
Лапласа в точці p=q(
) співпадає з F[q]. За
допомогою формули Коши знаходимо при
■
При виведенні ми врахували що інтеграл по
прямій можна замінити на інтеграл за замкненим контуром , так як
при R→∞
Лема Жордана. Нехай t>0 і - півколо радіуса R в півплощині
. Якщо функція
задовольняє умовам:
функція
неперервна при
,
,
Тоді при R→∞
Доведення
Зробимо заміну змінної інтегрування
z=R.
Тоді справедлива оцінка інтеграла
Як відомо, при
. Продовжимо оцінку інтеграла
При R→∞. Лему доведено■
Задача Знайти перетворення Лапласа
функції
(5.1)
Введена гамма-функція
Розглянемо спочатку L[f[t]][p] при p>0. За допомогою простої заміни змінних знаходимо
Нехай далі і
. Для визначеності будемо вважати
,
(випадок
розглядається аналогічно). Покладемо
. Легко перевіряється що ps=t – додатне число.
Далі маємо:
(5.2)
де - відрізок променя
. Побудуємо замкнений контур
(мал. 5.1). За теоремою Коши:
Оцінимо інтеграл
по дузі і кола радіуса R
при R→∞.
Перейдемо до
границі при R→∞, →0 в рівності (5.3), отримуємо
Звідси і із 5.2 встановлюємо (5.1).
5. Приклади розв^язання базових задач
Зауваження. Функцією-оригіналом називається будь-яка комплексно значна функція f(t) дійсного аргументу t, що задовольняє умовам:
1°. f(t) інтегрована на будь-якому скінченому інтервалі вісі t (локально інтегрована).
2°.Для усіх від^ємних t
3°. f(t) зростає не
швидше ніж показникові функція, тобто існують такі сталі і
, що для усіх t
Задача1. Показати що функція є функцією-оригіналом.
|
|
|
Розв^язання
Дійсно, функція f(t)локально інтегрована
існує для
будь-яких скінчених і
. Умова 2°
виконана в силу завдання функції.
І
врешті решт, для будь-яких дійсних
,
Тобто в якості М
в умові 3° можна вибрати довільне число >1
Задача2. Користуючись означенням, знайти означення функції
Розв^язання
Для функції маємо
. Тому зображення
буде в усякому разі
визначене і аналітичне на півплощині
. Маємо:
Тобто, . Ця функція аналітична при
, і крім того вона аналітична
всюди, за виключенням точки
. Це не суперечить означенню, так
як останнє гарантує аналітичність
при
, але не стверджує, що якщо
, тоді функція
буде всюди аналітична.
Задача3.
Знайти
зображення функції
Розв^язання
Маємо . За теоремою про інтегрування
оригінала
Задача4.
Розв^язання
Знаходимо
оригінал для функції
Для знаходження
оригіналу для функції скористаємось, наприклад. Теоремою
про диференціювання зображення.
Отже,
Тобто,
Висновок
Застосування методів, що використовують перетворення Лапласа знайшло широке застосування в розв^язанні різноманітних задач електротехніки, гідродинаміки, механіки, радіотехніки, а також і ряду інших областей науки та техніки, тому що воно дозволяє мінімалізувати і спростити обчислення складних задач диференціальних рівнянь, рівнянь в частинних похідних, інтегро-диференціальних рівнянь типу згортки. Зокрема, в силу властивості лінійності перетворення Лапласа і його означення розв^язання звичайного лінійного диференціального рівняння з постійними коефіцієнтами задовільнє алгебричному рівнянню першого ступеня, а отже може бути легко знайдено.
Список літератури
1. Владимиров В.С. Уравнения математической физики / В.С. Владимиров-М.:Наука, 1988.-512 с.
2. Свешников А.Г. Теория функций комплексной переменной / А.Г. Свешников, А.Н. Тихонов. - М.: Наука, 1970. – 304с.
3. Сидоров Ю.В. Лекции по теории функцій комплексного переменного / Ю.В. Сидоров М.В. Федорюк М.И. Шабунин; под ред. Ю.В. Сидорова. – М.: Наука, 1982. -488с