Найпоширенішою
задачею в теорії звичайних рівнянь є задача Коші. Додаткові умови цієї задачі
за своєю суттю є початковими: в них фігурують значення невідомої функції та її
похідних( якщо порядок рівняння перевищує одиницю) при фіксованому значенні
незалежної змінної. Зрозуміло, що це не єдиний спосіб виділення того, чи іншого
частинного розв^язку з множини всіх функцій, які задовольняють диференціальне
рівняння. Часто виникає потреба у знаходженні такого розв^язку, для якого
виконувалися б так звані крайові умови: значення шуканої функції та її похідних
мають задовольняти певні співвідношення в кількох фіксованих точках проміжку,
який пробігає незалежна змінна. Причому, задачу відшукання такого розв^язку
називають крайовою задачею. Такі крайові задачі мають прикладне значення і частіше
виникають у практиці. Наприклад,задача про форму провислого каната із закріпленими
кінцями зводиться до відшукання такого розв^язку диференціального рівняння
другого порядку, графік якого проходив би через дві наперед задані точки, або,
щоб знайти Т-періодичний розв"язок лінійного Т-періодичного рівняння , потрібно з усіх
розв^язків вибрати той, який задовольняє умову
.
Для розв^язання крайових задач використовують так звану функцію Гріна,
спробуємо зрозуміти, як вона будується у загальному випадку.
Розглянемо випадок,коли однорідна крайова задача
(1)
(2),
має хоча б один
нетривіальний розв^язок. При цьому, нехай функція неперервно
диференційована на
, а дійсні
функції
- неперервні на
,та
- задані числа, причому,
Позначимо цей розв^язок
через .
Твердження 1.
Однорідна
крайова задача (1),(2) має нетривіальний розв"язок тоді і лише тоді, коли
розв^язки та
лінійно залежні.
Доведення.
Нехай
неоднорідна крайова задача має нетривіальний розв"язок . Оскільки як
, так і
задовольняють першу
крайову умову (2), а
, то вронскіан
цих розв^язків дорівнює нулю, а отже, вони лінійно залежні. Так само можна
довести лінійну залежність розв^язків
та
. Звідси випливає, що
та
також лінійно залежні.
Навпаки,нехай
зазначені розв^язки лінійно залежні. Тоді для деякої сталої маємо
. Тепер зрозуміло,що,
наприклад, функція
:=
є розв^язком однорідної
крайової задачі. Твердження доведено.
Звідси можна
зробити висновок, що множина всіх розв^язків задачі – це сім^я функцій вигляду,
, де
- довільна стала. Тому, не
обмежуючи загальності викладу, вважатимемо, що
вибрано
так, щоб справджувалась умова нормування
Необхідну умову існування розв^язку неоднорідної крайової задачі встановлює таке твердження.
Твердження 2.
Якщо задача
(3)
(2)
Має розв^язок , то функція ортогональна
до нетривіального розв^язку
відповідної
крайової задачі (1),(2), тобто
(4)
Доведення.
Застосуємо
формулу Гріна до пари функцій та
. Оскільки вони задовольняють
крайові умови то згідно з властивістю симетричності оператора
маємо:
Урахувавши, що і
, дістанемо
(4).
Зауважимо, що при довільному
функція
теж є розв^язком задачі
(3),(2). Аби уникнути такої неоднозначності, умови (2) слід доповнити ще
однією. Найприроднішою додатковою умовою є вимога ортогональності
(5)
Твердження 3.
Якщо задача
(3),(2),(5) має розв^язок ,то він єдиний.
Доведення.
Справді, різниця
двох розв^язків задачі (3),(2),(5) є розв^язком вигляду відповідної однорідної
задачі. З умови (5) та нормованості функції
одразу
випливає, що
Розв^яжемо
вироджену крайову задачу за допомогою методу варіації довільних сталих,
вважаючи, що умова ортогональності (4) справджується. Виберемо лінійно незалежний
з розв^язок
однорідного рівняння (1)
так, щоб виконувалася рівність
Цим ми дещо спростимо формули, які буде одержано нижче. Шукаємо розв^язок (3) методом варіації сталих у вигляді
(6)
отримаємо таку систему:
Розв^яжемо її
відносно та
за правилом Крамера.
Маємо рівняння
,
(7)
При цьому
Тому, аби розв^язок
задовольняв крайову умову в
точці
,необхідно вимагати
виконання рівності
. Звідси
і з урахуванням (4)
. Остання рівність забезпечить
справдження крайової умови в правому кінці проміжку
.
Загальний розв^язок
першого з рівнянь (7) візьмемо у вигляді , де
- довільна стала.
Підставивши знайдені функції
,
в (6), дістанемо одно
параметричну сім^ю функцій
,
(8)
Кожна з яких є розв^язком крайової задачі (3),(2). Умову ортогональності (5) завжди можна задовольнити, відповідним чином обравши довільну сталу с1.
Підсумком наведених міркувань є така теорема:
Теорема1
Розв^язок
крайової задачі (3) (2) існує тоді і лише тоді, коли функція ортогональна до кожного розв"язку
відповідної однорідної крайової задачі.
Тепер покажемо, що розв^язок(8) можна подати у вигляді інтегрального перетворення
,
Де функція задовольняє крайові
умови й при кожному
є ортогональною
до .
Насамперед, запровадивши функцію
за аналогією з не виродженим випадком, перепишемо (8) у вигляді
(9)
Оскільки ,
,
,
,
То задовольняє умову лише в
лівому кінці проміжку
,
адже розв^язок
не задовольняє
жодної умови (2). Отже, функцію
доведеться
відповідним чином виправити. Для цього звернемо увагу на такий факт:якщо у
формулі(9) зробити заміну
-
, де
довільні функції, то вона
й надалі визначатиме розв^язок рівняння (3):адже
ортогональна
до
. Неважко зрозуміти, що
перетворена функція
задовольнятиме
обидві крайові умови, якщо функцію
вибрати
так, щоб при деякому
виконувалися
рівності
,
,
,
(10)
Найзручнішим буде такий вибір:
Легко
перевірити, що ця функція не лише задовольняє умови (10), а й є розв^язком
неоднорідного рівняння =
. При цьому, якщо додатково
вимагати, аби розв"язок
був
ортогональним до
на
,то
.
Тепер залишилось покласти
І вибрати
функцію так, щоб
була ортогональною
до
. Для цього домножимо праву
частину останньої нерівності на
, одержаний
добуток зінтегруємо за змінною
і
результат прирівняємо до нуля. З одержаного рівняння легко знайдемо
.
Остаточно маємо
(11)
З урахуванням властивостей цієї функції дамо таке означення.
Означення.
Функцію називатимемо узагальненою
функцією Гріна крайової задачі (2)-(3), якщо вона задовольняє такі умови:
1.
Функція неперервна
в квадраті К=
,має неперервні
частинні похідні
,
у кожному з трикутників
,
;
2.
Для кожного фіксованого функція
задовольняє рівняння Lx(t)=
-
при
всіх
,
, а також крайовій умові
(2).
3.
На діагоналі квадрата
К похідна
має розрив
першого роду зі стрибком 1/p(s):
-
.
4.
Для кожного фіксованого функція
ортогональна до функції
:
.
5.
Сформулюємо алгоритм відшукання узагальненої функції Гріна.
·
Знаходимо таку фундаментальну систему ,
лінійного однорідного рівняння
(1), щоб розв"язок
задовольняв
умови(2).
·
Знаходимо будь-який розв"язок
g(t,s)
неоднорідного
рівняння Lx(t)=
-.
· Узагальнену функцію Гріна шукаємо у вигляді
Функції обираємо так, щоб останній
доданок задовольняв пунктам 1 і 3 означення узагальненої функції Гріна;функцію
- так, щоб
задовольняла крайові умови
задачі;нарешті, вибором функції
забезпечуємо
виконання умови ортогональності 4.
Проаналізувавши
вигляд правої частини формули (11), можна зробити висновок, що з потрібними властивостями
існують.
Розглянемо приклад.
Розв^яжемо крайову задачу
,
<
<
;
Розв"яжемо відповідне
однорідне рівняння , застосувавши метод
Ейлера. Тобто розв"язок
шукаємо
у вигляді
=
. Знайшовши
=
,
=
, підставивши ці значення в
рівняння та скоротивши на
маємо
так зване характеристичне рівняння:
,з якого
знайдемо корені
:
З цього маємо фундаментальну систему розв^язків рівняння:
За теоремою про загальний розв"язок однорідного рівняння, маємо:
де
Тому можемо
сказати, що відповідна однорідна задача має однопараметричну сім^ю
розв^язків , де
– довільна стала, для якої
умова теореми 1 виконано, бо
. Методом
невизначених коефіцієнтів знайдемо частинний розв^язок диференціального
рівняння задачі:
. Загальний
розв^язок цього рівняння має вигляд:
Для того, щоб
задовольнити крайовій умові, достатньо покласти .
Сталу
виберемо так, щоб
справджувалась умова ортогональності шуканого розв^язку й функції
:
Звідси =
. Остаточно маємо:
Знайдемо функцію Гріна для цієї крайової задачі
За функцію візьмемо
(коефіцієнт
вибирається з умови нормованості
) Розв"язком однорідного
рівняння, який не задовольняє крайові умови, є, наприклад
.
Далі рівняння
Має частинний
розв"язок вигляду , отже, узагальнену
функцію Гріна шукаємо у вигляді
(коефіцієнт вбирають у себе функції
і
).
Оскільки в
нашому випадку ,
то умови неперервності і стрибка похідної функції
при
мають вигляд
,
.
Звідси ,
;
Наслідком
крайової умови в точці є рівність
. Тоді в точці
маємо:
.Отже, функція
задовольняє пунктам 1-3 означення узагальненої функції Гріна.
Нарешті, функцію
визначимо з умови ортогональності
.
Обчисливши відповідні інтеграли, знаходимо
Остаточно маємо