Розроблення системи соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації»

 на тему:

«Розроблення системи соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації»

Варіант №

Виконала:

Перевірила: к.е.н., асист. каф. ЗМД Адамів М.Є.

Львів 2014

АНОТАЦІЯ

Виконання курсового проекту базувалося на розробленні системи соціально – економічної діагностики в умовах глобалізації. У першому розділі проекту була здійснена діагностика розвитку Державного підприємства «Аргентум», на основі таких абсолютних індикаторів: чистий прибуток/збиток підприємства, чистий дохід від реалізації продукції, собівартість підприємства, середньорічна вартість активів, середньорічна вартість основних засобів, середньорічна вартість оборотних засобів та середньоспискова чисельність працівників. У другому розділі курсового проекту проводилась діагностика інвестиційної привабливості підприємства, заснована на побудові матриці вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства та розрахунку узагальнюючого показника за шкалою Харрінгтона.

ANNOTATION

Implementation of a course project based on designing the socio - economic diagnosis in the context of globalization. The first section of the project was carried out diagnostics of the State Enterprise " Silver ", based on these absolute indicators: net profit / loss of the company, net income from sales, the cost of the enterprise, the value of assets, the value of fixed assets, the value of current assets and average number of employees. The second section of the course project conducted diagnosis investment attractiveness based on the construction of the weight matrix components of investment attractiveness and calculate summary measure on a scale Harrington.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….…………..         …..    5

Інформаційна база діагностики …………………………………..………………… 7

Розділ 1. Діагностика розвитку підприємства ……………………..……………… 8

Розділ 2. Діагностика інвестиційної привабливості……………………..………… 20

Висновки…………………………………………………………..………………….   26

Список використаних джерел…………………………….………………….……… 28

Додатки...…………………………………………………………..………………….  29

ВСТУП

Діагностика стану підприємства, окремих його складових чи показників виробничо-господарської діяльності організації є невід’ємним елементом системи менеджменту. Основною ціллю діагностики є встановлення фактичного стану досліджуваного об’єкта (підприємства) та тенденцій його розвитку у перспективі для своєчасного розроблення обґрунтованих управлінських рішень.

Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства - передбачає цільове оцінювання його стану, тенденцій та перспектив розвитку на основі системи індикаторів з метою інформаційного забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на усунення проблемних моментів та слабких сторін організації чи використання шансів умов функціонування і сильних позицій підприємства із врахуванням соціальної складової.

Соціально-економічна діагностика як ключовий напрям діагностики оперує системою обґрунтованих критеріїв, що характеризують межі оптимальності функціонування підприємства в різних діапазонах ділової активності та формують базу для багатовекторного комплексного оцінювання підприємства.

Метою курсового проекту є визначення рівня розвитку підприємства, на основі розрахунку рівня масштабності та якості розвитку, а також визначення інвестиційної привабливості підприємства, шляхом побудови матриці вагомості складових інвестиційної привабливості то обчисленні узагальнюючого показника за шкалою Харрінгтона.

Розроблення системи соціально - економічної діагностики в умовах глобалізації проводилось на Державному підприємстві  «Аргентум». Основним напрямком діяльності ДП "Аргентум" є переробка вторинної сировини, що містить дорогоцінні та кольорові метали та виробництво продукції на їх основі.

Предметом виконання курсового проекту є визначення рівня розвитку підприємства та його інвестиційної привабливості, на основі ключових індикаторів, які найбільш репрезентативно свідчать про перетворення, які відбуваються на підприємстві.

Основним завданням соціально – економічної діагностики є: системне оцінювання результативності господарської діяльності за кілька періодів; виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї; визначення рівня розвитку та інвестиційної привабливості підприємства.

Інформаційна база діагностики у курсовому проекті складається з такої документації: звіт про фінансові результати (форма № 2), баланс (форма № 1), звіт з праці (форма № 1 ПВ) та ін. Оскільки уся множина індикаторів, яка характеризує різноманітні сфери функціонування підприємства, зазвичай у динаміці відображає певні перетворення, то зацікавлення в межах масштабності розвитку викликають лише ті показники, що відображають обсяги діяльності, результати, капітал, обороти, ефективність функціонування підприємства. До них відносять: чистий прибуток/збиток підприємства; чистий дохід від реалізації продукції; собівартість підприємства; середньорічна вартість активів; середньорічна вартість основних засобів; середньорічна вартість оборотних засобів; середньоспискова чисельність працівників. Вищенаведені показники відображаються у балансі та звіті про фінансові результати та дають змогу оцінити масштаби функціонування підприємства та отримані результати за відповідних умов функціонування.

Технічні засоби: програмне забезпечення MS Excel і MS Word, форми для заповнення, калькулятор.

Методами дослідження рівня розвитку Державного підприємства «Аргентум» є модель визначення рівнів масштабності та якості розвитку підприємства, яка складається з семи етапів, щодо діагностики інвестиційної привабливості, то вона здійснювалась шляхом розрахунку інтегрального рівня інвестиційної привабливості згідно узагальнюючого показника за шкалою Харрінгтона.

ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДІАГНОСТИКИ

Таблиця 1

Показники, необхідні для проведення подальших діагностичних розрахунків,

тис. грн.

РОЗДІЛ 1. ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1. Обґрунтування переліку ключових індикаторів, що найбільш репрезентативно свідчать про перетворення, які відбуваються на підприємстві.

Уся множина індикаторів, яка характеризує різноманітні сфери функціонування підприємства, зазвичай у динаміці відображає певні перетворення, але зацікавлення в межах дослідження масштабності розвитку викликають лише ті показники, що відображають обсяги діяльності, результати, капітал, обороти, ефективність функціонування підприємства.

З огляду на вищезазначене, найбільш інформаційно насиченими з позиції характеристики функціонування підприємства є такі абсолютні індикатори:

- чистий прибуток/збиток підприємства;

- чистий дохід від реалізації продукції;

- собівартість підприємства;

- середньорічна вартість активів;

- середньорічна вартість основних засобів;

- середньорічна вартість оборотних засобів;

- середньоспискова чисельність працівників.

Вищенаведені показники дають змогу оцінити насамперед масштаби функціонування підприємства та отримані результати за відповідних умов функціонування. Отже, на підставі дослідження їхньої динаміки можна оцінити характер та масштабність розвитку підприємства. Ці показники є певною мірою між собою взаємопов’язані, але з огляду на те, що надалі у розрахунках ми орієнтуватимемось на темпи та пріоритетність їх зміни, такий їхній перелік жодним чином негативно не вплине на отримані результати.

2. Обґрунтування динамічного критерію – тобто еталонного рейтингу темпів приросту означених індикаторів.

На цьому етапі виникає необхідність у визначенні еталонного рейтингу зміни показників. Згідно із «золотим правилом економіки» зміна вказаних показників повинна відбуватись у такій послідовності:

Тп > Тоа > То > Та > Тоз >  Тс >  Тч > 1,                              (1)

де Тп – темп зростання (зменшення) прибутку; Тоа – темп зростання (зменшення) оборотних активів; То – темп зростання (зменшення) доходу від реалізації; Та – темп зростання (зменшення) вартості активів; Тоз – темп зростання (зменшення) основних засобів; Тс – темп зростання (зменшення) собівартості; Тч – темп зростання (зменшення) чисельності працівників.

Що ж стосується пріоритетності темпів приросту індикаторів, які характеризують якісні параметри розвитку, то випереджувальним у цій ланці повинно бути зростання коефіцієнта бездефектності виробництва, що свідчитиме про невпинне зростання якості продукції; вторинним є зростання коефіцієнта ритмічності, що є наслідком покращання процесів планування, організування виробництва та маркетингу; наслідковою за темпами зростання є зміна капіталізації вартостей, яка залежить від попередніх параметрів.

3. Формування інформаційного масиву даних стосовно значень за роками обраних індикаторів.

Таблиця 2

Основні індикатори, що характеризують функціонування підприємства

за 2009-2013 рр.

4. Обчислення ланцюгових темпів приросту за відповідними показниками впродовж аналізованого періоду.

Таблиця 3

Темпи зростання основних індикаторів, що характеризують функціонування підприємства за 2009-2013 рр.

Темпи зростання чистого прибутку / збитку за 2010-2013 рр. розраховуються так:

Тзр 2010=  = -0,58399

Тзр 2011=  = -1,66246

Тзр 2012=  = -1,80476

Тзр 2013=  = 7,65118

Темпи зростання решти показників розраховуються за аналогічною схемою.

5. Рейтингування фактичної зміни аналізованих показників у відповідних часових періодах.

Визначаємо рейтингові оцінки відповідно до «золотого правила економіки». Отримані оцінки заносимо у табл. 4.

Таблиця 4

Рейтингова оцінка темпів зростання показників підприємства за 2009-2012 рр.

6. Зіставлення фактичної варіації темпів зміни показників із динамічним критерієм на засадах обчислення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмана () відображає відхилення між еталонними та фактичними рангами у динамічних рядах показників за відповідний період часу та перебуває у діапазоні [-1; 1]:

                                              (2)

де n – кількість показників, які відображають динамічний критерій (у нашому випадку 7); і – відповідний показник динамічного нормативу; E_i – еталонні ранги відповідних показників динамічного критерію; F_i – фактичні ранги відповідних показників динамічного критерію.

Коефіцієнт збігів Фехнера () відображає на підставі послідовного попарного порівняння рангів показників динамічного критерію відповідність фактичних рангових темпів зростання еталонним та перебуває у діапазоні [-1; 1]:

                                                           (3)

де F – сума позитивних і негативних співвідношень між рангами; А – максимальна кількість попарних порівнянь між рангами (у нашому випадку А=21). 

Результати заносимо у табл. 5.

Таблиця 5

Суми квадратів рангових відхилень та коефіцієнти рангової кореляції Спірмана за показниками підприємства за 2010-2013 рр.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена розраховуємо за формулою (2):

 2010= 1-(6/(7*(-1))* = -0,10714

 2011= 1-(6/(7*(-1))*80 = -0,42857

 2012= 1-(6/(7*(-1))*64 = -0,14286

 2013= 1-(6/(7*(-1))*42 = 0,25

Далі визначаємо коефіцієнт збігів Фехнера. Отримані результати зводимо у табл. 6.

Таблиця 6

Коефіцієнти збігів Фехнера за показниками підприємства у 2010-2013 рр.

Продовження табл. 6

Коефіцієнт збігів Фехнера розраховую за вищенаведеною формулою (3):

2010= 1/21=0,04762

2011=-7/21 = -0,33333

2012=-1/21= -0,04762

2013=1/21= 0,04762

7. Визначення рівня масштабності розвитку () на підставі інтеграції коефіцієнтів рангової кореляції Спірмана та збігів Фехнера за формулою:

                                                 (4)

де j – кількість індикаторів, що інтегруються (у нашому випадку j = 2).

Рівень масштабності розвитку дозволяє синтезувати два показники: коефіцієнт рангової кореляції Спірмана та коефіцієнт збігів Фехнера. Таким чином ми отримуємо єдиний інтегральний показник, який змінюється в діапазоні  [0; 1] та свідчить про рівень масштабності розвитку підприємства, тобто кількісний аспект розвитку. Результати розрахунків коефіцієнтів розвитку для підприємства заносимо  у табл. 7.

Таблиця 7

Рівні масштабності розвитку підприємства

Рівень масштабності розвитку розраховую за вищенаведеною формулою (4):

2010=  = 0,23384

2011=  = 0,09524

2012=  = 0,20408

2013=  = 0,32738

На наступному етапі після оцінювання масштабності розвитку для визначення рівня розвитку підприємства здійснюється діагностика якості такого розвитку. Ключовими показниками, які дозволяють діагностувати якість розвитку підприємства, є бездефектність та ритмічність виробництва.

Коефіцієнт бездефектності виробництва продукції (К_Б) відображає частку якісної продукції, яка відповідає усім стандартам якості, у обсязі товарної продукції. він набуває значень в діапазоні [0; 1] і обчислюється за формулою:

                                                        (5)

де В₁ – обсяг товарної продукції; В₅ – частка бракованої продукції у товарній продукції.

Коефіцієнт ритмічності виробництва (К_Р) свідчить про систематичність виробничо-господарської діяльності, тобто виготовлення продукції за встановленим графіком і асортиментом. Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується у помісячному або у поквартальному розрізі на засадах порівняння планового та фактичного завантаження виробничих потужностей і набуває значень у діапазоні [0;1]. Коефіцієнт ритмічності виробництва рекомендується розраховувати за формулою:

                                                           (6)

де і=1…t – кількість періодів у році, за якими відбувається порівняння планових та фактичних обсягів виробництва; - мінімальна частка товарної продукції у порівнянні з річним еквівалентом між плановою та фактичною виробничою програмою, %.

Використовуючи формулу середньої геометричної ми можемо розрахувати рівень якості розвитку (R_q), який інтегрує коефіцієнти бездефектності та ритмічності виробництва та перебуває у діапазоні [0; 1], а саме: 

                                                        (7)

Результати розрахунків коефіцієнтів бездефектності та ритмічності виробництва, а також рівнів якості розвитку для підприємства заносимо у табл. 8.

Таблиця 8

Рівні якості розвитку підприємства

Коефіцієнт бездефектності виробництва продукції розраховую за формулою (5):

К_Б2010 =  = 0,96571

К_Б2011 =  = 0,97554

К_Б2012 =  = 0,96257

К_Б2013 =  = 0,97368

Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховую за формулою (6). Частки товарної продукції у порівнянні з річним еквівалентом між плановою та фактичною виробничою програмою подано у табл. 9.

Таблиця 9

Частки товарної продукції за 2010 – 2012 рр., %

К_Р2010  = (24+25+24+23)/100 = 0,96

К_Р2011 = (24+26+20+26)/100 = 0,96

К_Р2012 = (23+21+26+24)/100 = 0,94

К_Р2013 = (22+23+24+26)/100 = 0,95

Рівень якості розвитку розраховую за вищенаведеною формулою (7):

R_q2010 =  = 0,96285

R_q2011 =  = 0,96774

R_q2012 =  = 0,95122

R_q2013 =  = 0,96177

На підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку підприємства визначаємо інтегральний рівень розвитку підприємства, який аналогічно перебуватиме у діапазоні [0; 1]. Відповідно, з наближенням показника до одиниці можна стверджувати про високий рівень розвитку підприємства, до нуля – низький  рівень розвитку. Показник доцільно розраховувати на підставі середньої арифметичної зваженої вхідних рівнів масштабності та якості розвитку за формулою:

                                                     (8)

де g – вагомість рівня масштабності розвитку для підприємства, %; h – вагомість рівня якості розвитку для підприємства, % (h = 1 – g).

Інтегральні рівні розвитку для підприємства наводимо у табл. 10.

Таблиця 10

Інтегральні рівні розвитку підприємства

Інтегральний рівень розвитку підприємства розраховується за формулою (8):

₂₀₁₀=  = 0,6347

₂₀₁₁=  = 0,4878

₂₀₁₂=  = 0,5029

₂₀₁₃=  = 0,5122

На підставі розрахунків виникає необхідність у побудові траєкторії рівня розвитку підприємства (рис. 1.):

Рис.1. Траєкторія рівня розвитку підприємства

Виконання даного розділі курсового проекту, передбачає здійснення діагностики розвитку Державного підприємства «Аргентум». Після обґрунтування переліку ключових індикаторів, до яких увійшли: чистий прибуток/збиток підприємства; чистий дохід від реалізації продукції; собівартість підприємства; середньорічна вартість активів; середньорічна вартість основних засобів; середньорічна вартість оборотних засобів; середньоспискова чисельність працівників, було визначено зміну даних показників у послідовності за «золотим правилом економіки». Як видно, за усі досліджувані роки, крім прогнозованого 2013 року показник чистого прибутку/збитку знаходиться на останньому місці у порівнянні з динамічним критерієм, це пояснюється тим що підприємство протягом аналізованого періоду одержувало чистий збиток, крім 2011 року, в якому підприємство отримало прибуток. У відповідності до рейтингового оцінювання показників масштабності розвитку підприємства можна зробити висновок, про те, що: чистий прибуток/збиток у 2013 році, чистий дохід від реалізації за 2010 та 2011 рр., собівартість та середньорічна вартість активів і основних засобів у 2010 рр. відповідають динамічному критерію. На засадах обчислення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера відображено відхилення між еталонними та фактичними рангами за динамічними рядами показників та на підставі послідовного попарного порівняння рангів показників динамічного критерію відповідність фактичних рангових темпів зростання еталонним. Значення двох коефіцієнтів знаходиться в інтервалі [-1;1]. На підставі цього далі розраховувався рівень масштабності розвитку підприємства, що демонструє кількісну характеристику змін та перетворень, які відбулись на підприємстві. Отриманий показник дозволяє синтезувати два показники: коефіцієнт рангової кореляції Спірмана та коефіцієнт збігів Фехнера. Розрахований показник за 2010 – 2013 рр. становить 0,233; 0,095; 0,204; 0,327 відповідно, а це означає, що підприємство знаходиться на відносно низькому рівні розвитку.

Найбільш репрезентативними показниками, які дають змогу діагностувати якість функціонування підприємства є бездефектність та ритмічність виробництва, а також рівень капіталізації вартості підприємства. Коефіцієнт бездефектності виробництва продукції відображає частку якісної продукції, яка відповідає усім стандартам якості, у обсязі товарної продукції. Значення даного коефіцієнта за досліджувані періоди коливається в межах 0,96-0,97, що свідчить про низьку частку бракованої продукції на підприємстві, а отже дуже високу якість виготовленої продукції. Коефіцієнт ритмічності виробництва становить 0,96 у 2010 та 2011 рр. та у 0,94, 0,95 у 2012 та 2013 рр. відповідно, тому можна стверджувати про систематичність виробничо-господарської діяльності підприємства, тобто виготовлення продукції за встановленим графіком і асортиментом.

Щодо рівня якості розвитку підприємства, то тут необхідно, то тут необхідно звернути увагу на високий рівень розвитку підприємства з позиції якості, оскільки значення даного показника є дуже близькі до 1.

Кінцевим етапом діагностики розвитку підприємства є визначення інтегрального рівня розвитку підприємства, на підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку. Зважаючи на низький рівень масштабності розвитку та високий рівень якості розвитку, значення даного показника коливається в межах 0,4-0,6, що свідчить про середній рівень розвитку підприємства.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Згідно складових інвестиційної привабливості визначаємо інтервали шкали Харрінгтона за 2009 р . Отримані значення заносимо у табл. 11.

Таблиця 11

Інтервали шкали Харрінгтона для складових інвестиційної привабливості за 2009 р.

Розробляємо матрицю вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2009 р. Результати зводимо у табл. 12.

Таблиця 12

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2009 р.

Згідно складових інвестиційної привабливості визначаємо інтервали шкали Харрінгтона за 2010 р . Отримані значення заносимо у табл. 13.

Таблиця 13

Інтервали шкали Харрінгтона для складових інвестиційної привабливості за 2010 р.

Розробляємо матрицю вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2010 р. Результати зводимо у табл. 14.

Таблиця 14

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2010 р.

Згідно складових інвестиційної привабливості визначаємо інтервали шкали Харрінгтона за 2011 р . Отримані значення заносимо у табл. 15.

Таблиця 15

Інтервали шкали Харрінгтона для складових інвестиційної привабливості за 2011 р.

Розробляємо матрицю вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2011 р. Результати зводимо у табл. 16.

Таблиця 16

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2011 р.

Згідно складових інвестиційної привабливості визначаємо інтервали шкали Харрінгтона за 2011 р . Отримані значення заносимо у табл. 17.

Таблиця 17

Інтервали шкали Харрінгтона для складових інвестиційної привабливості за 2012 р.

Розробляємо матрицю вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2011 р. Результати зводимо у табл. 18.

Таблиця 18

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2012 р.

Комплексне оцінювання інтегрального рівня інвестиційної привабливості (І) підприємства пропонується здійснювати згідно узагальнювального показника за шкалою Харрінгтона за формулою:

                                                  (9)

де  - кількісна оцінка відповідної складової інвестиційної привабливості підприємства за шкалою Харрінгтона; - вагомість відповідної складової інвестиційної привабливості; і – кількість складових інвестиційної привабливості, за якими здійснюється її оцінка.

Інтегральний рівень інвестиційної привабливості:

І₂₀₀₉= 0,41*0,21 + 0,64*0,10 + 0,89*0,03 + 0,69*0,07 + 0,3*0,24 + 0,58*0,14 + 0,74*0,03 + 0,42*0,17 =  0,47966

І₂₀₁₀= 0,37*0,21 + 0,6*0,14 + 0,96*0,03 + 0,78*0,07 + 0,64*0,10 + 0,3*0,24 + 0,59*0,17 + 0,81*0,03 = 0,51145

І₂₀₁₁= 0,56*0,18 + 0,75*0,11 + 0,8*0,04 + 0,85*0,0 + 0,45*0,21 + 0,33*0,25 + 0,64*0,14 + 0,77*0,07 = 0,53429

І₂₀₁₂= 0,68*0,1 + 0,61*0,16 + 0,92*0,03 + 0,79*0,03 + 0,5*0,19 + 0,46*0,0,19 + 0,81*0,06 + 0,37*0,23 = 0,54097

Виконання другого розділу курсового проекту базувалося на здійсненні діагностики інвестиційної привабливості підприємства. Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність фінансово - економічних, соціальних, логістичних, технологічно - майнових, адміністративно - правових, партнерських, іміджево -брендових, товарних характеристик підприємства, які забезпечують його пріоритетне становище у конкурентній боротьбі за інвестиційні ресурси.

Отже складовими інвестиційної привабливості Державного підприємства «Аргентум» є:  фінансово - економічна, соціальна, партнерська, адміністративно - правова, технологічно - майнова, логістично - матеріальна, іміджево – брендова та товарна привабливості. За досліджувані роки фінансово-економічна привабливість підприємства згідно інтервальної шкали Харрінгтона є нестабільною, оскільки у 2010 році вона є низькою, у 2009 та 2011 рр. – задовільною, а у 2012 році - достатньою. Це може свідчити про певні негативні, але не загрозливі, тенденції в окремих сферах фінансового стану, зокрема, йдеться або про фінансову нерезультативність, або про зниження ділової активності, або про виявлення певних ознак зниження фінансової незалежності.

Технологічно-майнова привабливість за аналізовані періоди змінюється щороку від задовільної до достатньої і навпаки. Це свідчить, що підприємство володіє вагомими земельно-майновими комплексами, деякі з яких перебувають у незадовільному стані, унікальне обладнання хоча і не достатньо сучасне, традиційні технології, які характеризуються не достатньою ресурсоощадністю.

Соціальна привабливість має високу оцінку, оскільки підприємство орієнтоване не лише на задоволення потреб споживачів, а й на задоволення потреб працівників підприємства, які є запорукою успіху організації вцілому. Це означає, що підприємство пропонує працівникам достатньо високий рівень основної та додаткової заробітної плати, яку виплачує вчасно, соціальні пакети, розвиває розгалужену соціальну інфраструктуру, створює сприятливі умови праці для усіх категорій персоналу.

Логістично-територіальна привабливість має високий рівень привабливості за аналізовані роки. Та загалом характеризується сприятливим місцем розташування  підприємства стосовно магістральних шляхів, основних постачальників ресурсів, територіальною віддаленістю окремих обслуговувальних організацій, проте недостатній рівень завантаженості складських приміщень не дають змоги отримати найвищого рівня привабливості

Партнерська привабливість характеризується низьким рівнем. Це означає що підприємство має негативну кредитну історію під час взаємовідносин із фінансово-кредитними установами, часто не виконувало зобов’язань перед постачальниками, споживачами та обслуговуючими організаціями, та у підприємства виникали періодичні проблем у стосунках із державними органами влади.

Адміністративно-правова привабливість має достатній рівень, та характеризує  адекватну організаційно-правову форму, відсутність пільг, відсутність жодних судових проваджень проти підприємства, наявність кваліфікованих та досвідчених керівників інституційного рівня управління, та достатній рівень розвитку менеджменту.

Іміджево-брендова привабливість за аналізовані періоди має тенденцію змінюватись щороку від задовільної до низької і навпаки. Це свідчить про наявність знаного у спеціалізованих колах бренду підприємства, прийнятний імідж товарної марки, але з існуванням тенденцій до його погіршення

Щодо товарної привабливості підприємства, то за досліджувані періоди дана привабливість є найбільш нестабільною та стрибкоподібною, оскільки у 2009 році продукція підприємства знаходилась на задовільному рівні, у 2010 р. – на високому, у 2011 році мала достатній рівень привабливості, а у 2012 р. – низький рівень. Це можливо пояснити лише нестабільним попитом на продукцію та світовою економічною кризою, результатом якої є не  конкурентоспроможна продукція підприємства.

Результати розрахунку інтегрального рівня інвестиційної привабливості підприємства визначають його як підприємство, яке має задовільну привабливість.

ВИСНОВКИ

Виконання курсового проекту базувалося на здійсненні діагностики розвитку Державного підприємства «Аргентум» та діагностики його інвестиційної привабливості.

Успішне та якісне проведення діагностики розвитку підприємства базувалося на використанні комплексної моделі визначення рівнів масштабності та якості розвитку підприємства, яка передбачає 7 послідовних етапів. Отже, визначення рівня розвитку підприємства проводилось на основі розрахунку рівня масштабності та якості розвитку. Аналіз отриманих результатів показав, що Державне підприємства «Аргентум» знаходиться на низькому рівні розвитку з позиції масштабності та на високому рівні розвитку з позиції якості. На підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку був розрахований інтегральний показник рівня розвитку, який показав, що підприємство має середній рівень розвитку. Державному підприємству «Аргентум» необхідно розвивати потенціал, що в свою чергу допоможе створювати більш конкурентоспроможну продукцію, підвищувати інвестиційну привабливість та збільшити рівень розвитку підприємства.

Діагностики інвестиційної привабливості підприємства здійснювалась на основі використання експертної оцінки з її подальшою трансформацією у кількісно-рівненву, тобто перетворення на інтегральний показник, який дасть змогу сформувати лінгвістичну оцінку рівня інвестиційної привабливості. Найбільш доцільним та обґрунтованим у таких умовах є використання безрозмірної шкали Харрінгтона, яка передбачає п’ять рівнів оцінки (висока, достатня, задовільна, низька та непривабливість) привабливості. Складовими інвестиційної привабливості Державного підприємства «Аргентум» при цьому є:  фінансово - економічна, соціальна, партнерська, адміністративно - правова, технологічно - майнова, логістично - матеріальна, іміджево – брендова та товарна привабливості.  Інтегральний рівень інвестиційної привабливості підприємства пропонується комплексно оцінювати згідно з узагальнювальним показником. Результати розрахунку даного показник дають право стверджувати що підприємство має задовільну привабливість протягом усього аналізованого періоду.

Варто зауважити, що вищенаведений механізм діагностики інвестиційної привабливості підприємства призначений для таких користувачів, як інвестори чи їх представники, що дасть змогу їм достатньо об’єктивно та швидко визначити параметри інвестиційної привабливості за істотними характеристиками її складових. Окрім того, даний підхід діє змогу інвесторам зосередити свою увагу на тих складових інвестиційної привабливості, які викликають найбільше зацікавлення. Адже, як свідчить практика, пріоритетними критеріями інвестування капіталу у вітчизняні підприємства є наявність технологічно-майнової та товарної привабливості.

Зараз ДП «Аргентум» характеризується нестабільною фінансово-економічною системою, зниженням частки ринку та активною зміною споживацьких потреб. Для забезпечення цілеспрямованого розвитку підприємства слід розробити стратегічні і тактичні плани, реалізувати послідовний комплекс цільових заходів, здійснювати активний пошук дієвих механізмів переходу на новий рівень функціонування та проводити аналіз реалізованих заходів, адже своєчасне виявлення недоліків, ще на етапі їх зародження, дозволяє уникнути низки негативних наслідків розвитку підприємства. Щодо інвестиційної привабливості, то керівництву підприємства необхідно провести ґрунтовний аналіз причин отриманих результатів щодо окремих складових інвестиційної привабливості, розробити обґрунтовані та ефективні заходи щодо можливого зниження або повного усунення негативного впливу негативних факторів. А також, керівництву Державного підприємства «Аргентум» необхідно прикласти максимум зусиль для розвитку потенціалу підприємства, який залежить від трьох взаємопов’язаних чинників: конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та розвитку підприємства. Тому, саме діагностика цих трьох складових діяльності підприємства дозволяє виявити проблемні моменти та слабкі сторони підприємства чи використати можливості та сильні позиції на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мельник О.Г. Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації: [навч. посібник] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, Н.Я. Петришин, Л.С. Ноджак, О.С. Скибінський. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 284 с.

2. Кузьмін О.Є. Індикатори діяльності підприємства: європейський вектор / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансово-економічні системи: трансформація та євроінтеграція (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; [редкол.: відп. ред. Є.І. Бойко]. – Львів, 2007. – Вип. 1 (63). – С. 475-483.

3. Кузьмін О.Є. Методичні положення щодо контролювання та регулювання витрат підприємства / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Економіка і прогнозування. – 2013. - №1. – С. 134 – 144.

4. Мельник О.Г. Економічна діагностика: [навч. посібник] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – К.: Знання, 2012. – 318 с.

5. Економічні системи: [монографія] / [за ред. Г.І. Башнянина]. – [Т. 3]. – Львів: Ліга-Прес, 2012. – 490 с. / Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Концептуальні засади формування, використання та розвитку систем економічної діагностики на підприємствах. – С. 366-399.

6. Економічні системи: [монографія] / [за ред. Г.І. Башнянина]. – [Т. 3]. – Львів: Ліга-Прес, 2012. – 490 с. / Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Концептуальні засади формування, використання та розвитку систем економічної діагностики на підприємствах. – С. 366-399.

7. Кузьмін О.Є. Методологічні засади побудови систем індикаторів на підприємствах / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – №576. - С. 150-154.

8. Кузьмін О.Є. Чинники, які визначають побудову систем індикаторів на підприємствах / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць, 2007. – Випуск 12. – С. 105-113.

9. Мельник О.Г. Бізнес-індикатори в системі полікритеріальної діагностики діяльності підприємства / О.Г. Мельник // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. – №657. - С. 37-42.

10. Мельник О.Г. Діагностика банкрутства машинобудівних підприємств на засадах систем індикаторів / О.Г. Мельник // Вісник Криворізького технічного університету. Збірник наукових праць. – 2008. - Випуск 20. – С. 268-273.

11. Мельник О.Г. Діагностика діяльності машинобудівного підприємства на засадах системи економічних індикаторів: [монографія] / О.Г. Мельник. – Львів: Видавництво ДП «Видавничий дім «Укрпол», 2009. – 188 с.

12. Мельник О.Г. Етимологія та типологія систем діагностики діяльності підприємств / О.Г. Мельник // Регіональна економіка. – 2010. – №1 (55). – С. 78-85.

13. Мельник О.Г. Інструментарій полікритеріальної діагностики діяльності машинобудівних підприємств / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник  // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. – 2010. – Випуск 21. – С. 27-33.