Охорона праці і навколишнього середовища

ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних мір і засобів, спрямованих на збереження здоров"я й працездатності людини в процесі праці (закон України „Про охорону праці” від 2 листопада 1992 року).[1].

Її завданням є зведення до мінімуму ймовірності травмування або захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці при його максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці, виробничих процесів, а встаткування з погляду можливих аварійних ситуацій, поява небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. На основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації, розробляються заходи щодо їхнього запобігання або обмеження наслідків.

У ГОСТ 2293-93 «Охрана труда . Термины и определения» [2] та інших стандартах приведені визначення основних понять і термінів, які використовуються у розгляді питань охорони праці.

Сьогодні комп^ютерна техніка широко застосовується у всіх сферах людської діяльності. Усе більше людей різних професій не можуть обійтися без допомоги комп^ютера. Це не дивно, оскільки розрахунки за допомогою ЕОМ значно допомагають заощадити час і кошти. Тому, необхідно приділяти більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці користувачів ЕОМ, підвищити контроль над підтримкою діючих норм, стандартів, правил, інструкцій та інших офіціальних документів по техніці безпеки споруджень, обладнання та машин.

Під час роботи на комп^ютері людина піддається впливові ряду шкідливих і небезпечних факторів, що пов^язано з небезпекою одержання травм і професійних захворювань.

Максимально зменшити кількість шкідливих впливів на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей – ось одна з головних задач охорони праці.

Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати закону про охорону праці [1], який визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян, охорону їхнього життя і здоров^я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і робітником з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок організації праці на Україні.

Робота проводиться в приміщенні ЗАТ «Миловарний комбінат». Приміщення планово-економічного відділу розташовано на третьому поверсі п"ятиповерхового будинку. У приміщенні розташовано 3 робочих місць з комп^ютерами. Відповідно до норм ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] площа, що відводиться для робочого місця з комп^ютером повинна бути не менше 6 м², об"єм не менше 20 м³. Розміри даного приміщень складають: довжина – 10 м, ширина – 6 м, висота – 3,5 м, тобто загальна фактична площа складає 60 м². Необхідна площа на 3 робочих місця із установленими ПК складає 18 м², що не перевищує фактичну. Обсяг кабінету на одного працюючого складає 70.м³, отже відповідає нормі (ДНАОП 0.00-1.31-99) [3] –не менше 20 м³.

По категорії вибухо – і пожежонебезпеки, згідно [4] дане приміщення відноситься до категорії В – пожежонебезпечне, тому що присутні тверді матеріали, що горять, такі як дерев"яні столи, папір і інше. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будівлі II [4].Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] ЕОМ повинні розташовуватись в будівлі не менше ніж II ступню вогнестійкості.

По ступені небезпеки поразки людей електричним струмом відділ, згідно [5], класифікується як приміщення з підвищеною небезпекою, тому що не виключена можливість одночасного дотику людини до маючих з"єднання з землею конструкціям будинку, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування, що можуть виявити під напругою – з іншого.

При роботі з ПК людина може піддатися впливу шкідливих та небезпечних факторів. Під шкідливими виробничими факторами розуміють фактори, тривалий вплив яких викликає розвиток професійних захворювань. Небезпечні виробничі фактори – вплив яких на працюючого викликає травму, тобто пошкодження організму [6]. Шкідливі і небезпечні чинники, з якими стикається економіст при роботі з ПК, приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 1 – Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів

2. Промислова санітарія

Мікроклімат – метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються діючими на людину сполученнями температури, відносної вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання [7].

Робота на персональному ПК не вимагає фізичної напруги, підняття і перенесення важких предметів, виконується сидячи. Енерговитрати не перевищують 120 кКал/год, отже ця робота може бути віднесена до категорії важкості – легка фізична Iа [8].

Параметри мікроклімату обираються відповідно до вимог [8] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам для теплого й холодного періодів року. При роботі економіста на ПК повинні бути забезпечені оптимальні параметри мікроклімату, приведенні у таблиці 4.2.

Таблиця 2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у помешканні передбачена система опалення (загальне парове) в холодному періоді, та вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна) і кондиціювання в теплому, відповідно до СНиП 2.04.05-92 [9].

Припустимий рівень іонізації повітря помешкання відповідно до СН 21.52-80 [10] повинен складати 1500 – 3000 один./м³.

Нормування освітлення здійснюється відповідно до СНиП 11-4-79 [11].

Відділ забезпечений комбінованим освітленням. В темний час доби передбачається загальне і/або місцеве рівномірне штучне, а в світлий – бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи [11].

Для розміру об"єкту розрізнення 0,3 – 0,5 мм (III розряд зорової роботи) світлового фону і середнього контрасту об"єкту розрізнення з фоном (підрозряд «г») нормоване значення коефіцієнта КПО е_н^III = 2%. Мінімальна освітленість Е_min=300 лк, підтримується за рахунок кількості та потужності електроламп.

Для визначення нормованого значення КПО при природному освітленні для умов міста Харкова (IV-й світловий пояс) використовується формула:

e_н^IV = e_н^III*m*c = 2*0,9*1 = 1,8

де      e_н^III – нормований розмір КПО для третього поясу світлового клімату,

e_н^III = 2%;

с – коефіцієнт сонячного клімату, с = 1 (всі вікна виходять на схід);

m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.(для IV-го світлового

поясу).

Одним з найбільш поширеніших чинників зовнішнього середовища, який несприятливо впливає на людину, є шум. Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини.

При тривалій дії шуму у оператора ЕОМ виявляються симптоми утомленості, нервового збудження, що сприяють погіршенню працездатності і допущенні помилок при роботі. Для уникнення шкідливої дії шуму на організм працюючого, необхідне дотримання нормованих параметрів, які не повинні перевищувати допустимих величин. При роботі на комп^ютері рівень шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12] не повинен перевищувати 50 дБА.

Згідно ГОСТ 12.1.012-90 [13] рівень віброшвидкості для категорії 3, тип «В», в умовах комфорту не повинен перевищувати 75 дБ.

Джерелами електромагнітного випромінювання (ЕВМ), у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки (ЕСТ). Згідно [14] потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки будь-якій точці перед екраном  на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/год. Захист користувачів ЕОМ від рентгенівського випромінювання забезпечуються за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.

3. Електробезпека

Джерелами можливої поразки електричним током для бухгалтера можуть служити: комп^ютер, принтер та інша офісна техніка, що залучена до електричної мережі.

Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотири ядерної мережі змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

–  конструктивні заходи (ПК відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі токоведучі частини знаходяться в кожухах [15]. Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води усередину корпуса ІР-44, де перша “4”-захист тіл, розміром більш 1,0 мм, друга “4”-захист від бризгів води);

–  в якості схемно-конструктивного заходу безпеки застосовується занулення – навмисне з^єднання металевих частин комп^ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю;

–  експлуатаційні міри (необхідно дотримуватися правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі, технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому живленні).

4. Пожежна безпека

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [16] забезпечується наступними нормами:

–  системою запобігання пожежі:

–  системою пожежного захисту;

–  організаційно-технічними заходами щодо пожежної безпеки.

У помешканні відділу сухо, відносна вологість 48-55%, температура повітря не перевищує 26°С. По категорії вибухо- і пожежонебезпеки дане помешкання відноситься до категорії В – пожежонебезпечності через присутність твердих згораючих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір та інше. [16]. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку ступінь вогнестійкості будинку II [17]

Система запобігання пожежі:

1)  контроль і профілактика ізоляції;

2)  наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

3)  для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

4)  захист від блискавки будинку і устаткування відповідно до РД  34.21.122-87 [18].

Система пожежного захисту:

1)  аварійне відключення і переключення апаратури;

2)  наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

3)  система оповіщення, світлова і звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

4)  у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична система пожежного захисту.

Організаційні заходами протипожежної профілактики: є вступний інструктаж під час вступу на роботу, навчання персоналу правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

5. Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [19] був прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх сімнадцятьох років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об^єкти, що підлягають особливій охороні.

В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Жорсткість вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

При масовому виробництві і використанні ПК не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього циклу – виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої служби.

На сьогоднішній день діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладу. Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий шар, хлоридів і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах харчування.

Апарати, тара, документи повинні підлягати нетоксичної переробки після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92, включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності в режимі споживання.

На території ЗАТ «Миловарний комбінат» відсутні заповідні об"єкти водоохоронні зони, зони суворого режиму джерел питного водопостачання, розвіданих корисних копалин.

Основними викидами шкідливих речовин при виробництві мила є:

а). Викиди в атмосферу.

Основними джерелами викидів є технологічне обладнання, оснащене механічною й природною вентиляцією. По всіх шкідливих речовинах граничні концентрації при викиді в атмосферу нижче припустимих концентрацій, встановлених санітарними нормами для населених пунктів. Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89 «Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених місць» [20].

б). Стічні води.

Джерелами стічних вод при виробництві мила є миловарна ділянка, і ділянка механічної обробки мила.

Скидання промислових і побутових стічних вод проводиться в каналізацію м. Харкова. Режим скидання стічних вод - періодичний у ході доби. Найменування приймача стічних вод - колектор міської каналізації. Скидання здійснюється на підставі «Дозволу на скидання виробничих стічних вод у систему каналізації м. Харкова» для Харківського миловарного комбінату.

Обладнання в технологічному процесі прохолоджується оборотною водою, що має замкнутий цикл.

в). Відходи виробництва.

Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві ЗАТ «Миловарний комбінат» представлена в таблиці:

Таблиця 3 – Відходи виробництва

Охорона ґрунту від забруднень побутовими й промисловими відходами здійснюється відповідно до вимог Сан Пін 42-128-4690-86 «Санітарні правила утримання населених місць» [21].

Обладнання ЗАТ «Миловарний комбінат» не приводить радіоактивне, а також відчутний (перевищуючий норми) шумовий і вібраційний вплив на навколишнє середовище.

Що стосується роботи планово-економічного відділу, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства дотримуються.

Література

1. Закон України «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, від 21.11.2002 року, №229-IV

2. ГОСТ 2293-93 «Охрана труда. Термины и определения»

3. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, К.: 1999 р.

4. ДБН В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об^єктів будівництва, К.: 2002, 41 с.

5. ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

6. ГОСТ ССБТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

7. Основи охорони праці. Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького, Х.: 2005 - 225 с.

8. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

9. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. – М: Стройиздат. – 1988. – 110 с.

10. СН 21.52.-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

11. СНиП 11-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат. – 1980. – 110 с.

12. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ. 01.07.84.

13. ГОСТ 12.1.012.-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. – Введ. 01.01.91.

14. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

15. ГОСТ 14254-96. Аппараты электрические напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты.

16. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -Введ. 01.07.95.

17. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. -М.: Стройиздат, 1986. -23 с.

18. РД 34.21.122-87. Методы молниезащиты домов и оборудования.

19. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища», 1991 року зі змінами 1994 року ВР України.

20. ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89. «Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених місць».

21. СанПин 42-128-4690-86. «Санітарні правила утримання населених місць».