Бюджетний облік

Текст:

Зміст

Вступ

Бюджетний облік як складова частина господарського обліку

1. Структура бюджетної системи України

2. Завдання та функції бюджетного обліку.

3. Об^єкти і методи бюджетного обліку та їх характеристика

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

З 1988 року і до нині в Україні триває новий етап становлення і розвитку бюджетного обліку. Цей процес характеризується централізацією і децентралізацією обліку; широким використанням сучасних обчислюваних машин; переведенням бюджетних установ на подвійну систему обліку; обліком показників госпрозрахункової діяльності бюджетних установ і позабюджетних джерел їх фінансування; інтеграцією облікової, фінансової та планово-економічної роботи в централізованих бухгалтеріях. Історія розвитку бюджетного обліку в країні тісно пов^язана з історією органів казначейства.

Становлення та розвиток в Україні ринкових відносин, структурна перебудова економіки, поглиблення демократичних процесів у суспільстві вимагають змін у бюджетній політиці держави, а відповідно у бюджетному обліку як інформаційній базі виконання державного бюджету.

Відповідно до потреб інтеграції економіки України до світової спільноти та досягнення співмірності основних параметрів її розвитку з показниками розвитку інших країн світу було розроблено та затверджено нову структуру бюджетної класифікації. Але для того, щоб ця класифікація стала дійовим інструментом фінансового аналізу потрібно було суттєво переглянути та уточнити існуючу методологію бухгалтерського обліку і звітності.

Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов"язань, результати виконання бюджетів та їх змін.

Успішне виконання державного та місцевих бюджетів може бути забезпечене лише за чіткої організації бухгалтерського обліку, який в контексті сказаного прийнято називати бюджетним обліком.

На сьогодні правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Державного казначейства здійснюється на основі Положення „Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України". Положення розроблено на основі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Указу Президента України "Про Державне казначейство України, Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, основних принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Актуальність теми. Важливу роль в управлінні бюджетними коштами виконує система бухгалтерського обліку та фінансової звітності бюджетів усіх рівнів, насамперед, місцевих бюджетів як найчисельнішої ланки вітчизняної бюджетної системи.

Курсова робота складається із вступу, чотирьох питань, висновків, списку використаної літератури і додатків. Обсяг роботи - 31 сторінка машинописного тексту.

В першому питанні "Бюджетний облік як складова частина господарського обліку" розкривається сутність та мета бюджетного обліку, його роль у виконанні бюджетів. Визначається нормативно правова база.

В другому питанні " Структура бюджетної системи України" наведено структуру бюджетної системи України, дається характеристика бюджетів усіх рівнів, визначення Державного бюджету, перелік органів, які здійснюють облік і контроль за виконанням бюджетів усіх рівнів.

В третьому питанні " Завдання та функції бюджетного обліку " наводиться чіткий перелік завдань та функцій бюджетного обліку, та дається їх характеристика.

В четвертому питанні "Об^єкти і методи бюджетного обліку та їх характеристика" подається перелік об^єктів бюджетного обліку, їх характеристика, рахунки на яких ведеться облік доходів і видатків бюджетів. Перелік методів бюджетного обліку.

В кінці роботи сформульовані основні висновки.

Теоретичною та методологічною основою дослідження були, періодичні видання, підручники, документи.

В роботі узагальнено і проаналізовано наукову і методичну літературу з обраної теми, обґрунтовано методику відображення в обліку операцій за доходами і видатками бюджетів.

1. Бюджетний облік як складова частина господарського обліку

Господарський облік має три напрямки застосування: перший пов"язаний із підприємствами, що дають прибутки або збитки. Це госпрозрахункові підприємства, що працюють за принципом самоокупності.

Другий напрямок застосування - в організаціях і установах, які здійснюють витрати, але не отримують доходів. У цьому разі свої витрати вони перекривають і бюджетними асигнуваннями.

Третій - у податкових органах, які забезпечують формування бюджету будь-якої країни.

Для забезпечення повного і своєчасного надходження доходів та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням необхідна правильна організація бухгалтерського обліку виконання бюджету.

Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називається бюджетним обліком.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Державного казначейства здійснюється на основі Положення „Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України", затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 (надалі - Положення), а також змін і доповнень, внесених до нього. Положення розроблено на основі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Указу Президента України "Про Державне казначейство України" від 27 квітня 1995 року № 335/95, Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, основних принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Положення визначає і регулює в межах повноважень, наданих Державному казначейству відповідною нормативно-правовою базою, єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах Державного казначейства з виконання державного та місцевих бюджетів.

Як зазначається у Положенні система обліку включає:

· бухгалтерський,

· бюджетний,

· управлінський облік,

які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних.

Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджету та аналізу їх динаміки.

Бюджетний облік як складова єдиного економічного обліку є науково обґрунтованою системою спостереження, відображення, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету. Більшість важливих рішень, незалежно від їх суті, базуються на фінансових розрахунках. Облік забезпечує ці розрахунки потрібною інформацією та дає аналітичну орієнтацію щодо можливих чинників та наслідків розглядуваних альтернатив.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державного казначейства оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів.

Бухгалтерський облік в органах Державного казначейства - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Державного казначейства та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність про виконання бюджетів.

Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб"єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг.

З цих позицій:

• сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;

• видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.

Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, тому їх виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.

Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв"язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.

Бюджетний облік застосовують для відображення процесу виконання бюджету, зокрема, для обліку доходів, видатків, грошових засобів бюджету, фінансування заходів, передбачених у затвердженому бюджеті; фондів, резервів і розрахунків, які створюються і виникають у процесі виконання бюджету, касового виконання бюджету і виконання кошторисів витрат бюджетних установ.

Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв"язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.

Отже, бюджетний облік охоплює операції, пов"язані з процесом виконання бюджетів в Україні, і дає повну характеристику його стану.

За допомогою бюджетного обліку здійснюється контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним витрачанням бюджетних коштів.

Таким чином, бюджетний облік - це науково обґрунтована система спостереження, відображення, узагальнення і контролю якісних і кількісних змін процесу виконання бюджету.

Метою бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підвищення результатів виконання бюджетів. Основним завданням бюджетного обліку і звітності є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного бюджету.

Успішне виконання державного та місцевих бюджетів може бути забезпечене лише за чіткої організації бюджетнго обліку.

2. Структура бюджетної системи України

Бюджетна система України - це сукупність Державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована за нормами права.

Головним документом, який визначає засади бюджетної системи нашої України, її структуру, правову базу функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства є Бюджетний кодекс України.

Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс.

Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування.

Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Бюджет України об^єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.

Структура бюджетної системи визначається Конституцією. В ній та в Законі "Про бюджетні права" закріплюються права держави та місцевих органів влади і управління на затвердження своїх бюджетів, на диференціювання доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи, порядок їх складання, розгляду та затвердження.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системі України, є зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об^єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області об^єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району містить районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Останні створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, яке має районний поділ, об^єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.

Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету.

Державний бюджет – це система грошових відносин, що виникають між державою з однієї сторони та підприємствами, організаціями, установами, населенням з іншої сторони. За допомогою цих відносин формується, розподіляється та використовується центральний фонд державних фінансових ресурсів; це головний фінансовий план держави на поточний рік, який має силу закону.

За матеріальним змістом – це центральний державний фонд грошових коштів.

За соціально-економічним змістом – це основний засіб перерозподілу національного доходу.

Бюджет складається з двох взаємопов^язаних частин: доходів і видатків.

Держава регулює відтворювальні процеси через обидві частини. Бюджет стає важливим інструментом економічної політики, впливаючи на соціально-економічні процеси: ділову активність, зайнятість, ринок споживчих товарів. Все це робить бюджет об^єктом напруженої боротьби – через нього задовольняються інтереси різних груп бізнесу, військово-промислових монополій, профсоюзів.

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.

Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами – дефіцит бюджету.

До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету розмежована.

Облік і контроль за виконанням місцевих бюджетів здійснюють обласні фінансові управління і відділи при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів. Вони ведуть розподіл коштів між нижчестоящими фінансовими органами. Для оперативного керування рухом коштів фінансові управління і фінансові відділи відкривають в управліннях НБУ або в комерційних банках рахунки, на які надходять гроші від платників різних податків. На основі платіжних доручень з них здійснюється розподіл коштів між бюджетними установами.

Облік і контроль за виконанням республіканського бюджету АРК покладений на Міністерство фінансів АРК і райфінвідділи.

Облік і контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює Державне казначейство, яке є системою органів державної виконавчої влади і діє при Міністерстві фінансів.

Державне казначейство складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь Державного казначейства в АРК, областях, м. Києві та Севастополі, з відділеннями в районах, містах і районах у містах.

Ліміт фінансування для міністерств і відомств розробляє Міністерство фінансів. Пізніше цей ліміт затверджує Верховна Рада України.

Маючи ліміт фінансування, наприклад. Міністерство освіти і науки розподіляє фінансові ресурси між областями і відомчими установами і дає розпорядження Головному управлінню Держказначейства провести відповідні розрахунки.

Головне управління Держказначейства скеровує в НБУ платіжний документ для перерахування коштів з єдиного казначейського рахунка на поточний рахунок за видатками обласних управлінь НБУ. Про проведену операцію НБУ інформує Головне управління Держказначейства випискою з рахунка. При отриманні виписки Головне управління Держказначейства скеровує до обласних управлінь Держказначейства реєстр на фінансування. Обласні управління освіти, отримавши ліміти фінансування від Міністерства освіти і науки, розподіляють кошти по районах і відомчих установах і дають вказівку обласному управлінню Держказначейства провести розрахунки за підлеглими установами.

Обласне управління Держказначейства виписує платіжний документ і надсилає його обласному управлінню НБУ. Обласне управління НБУ перераховує кошти з поточного рахунка за видатками на поточні рахунки за видатками, що відкриті в комерційних банках, і підтверджує цю операцію випискою із поточного рахунка, яку надсилає в обласне управління Держказначейства.

Обласне управління Держказначейства, в свою чергу, виписує реєстр на фінансування районним відділенням Держказначейства. Всі відомості про ліміт фінансування ВНЗ, училищ, ПТУ сконцентровані в районних відділеннях Держказначейства. Вони повідомляють про величину цього ліміту організації, які вони обслуговують.

Для фінансування організацій і установ районні відділення Держказначейства виписують платіжний документ комерційним банкам, щоб ті з поточних рахунків за видатками перерахували гроші на поточні рахунки за видатками тих комерційних банків, що безпосередньо обслуговують певну організацію. В комерційні банки надходять рахунки на оплату від ВНЗ, училищ і вони покривають ці витрати.

Надходження коштів на єдиний казначейський рахунок здійснюється таким чином. Платники податків виписують платіжний документ на перерахування коштів з розрахункового рахунка в комерційних банках на рахунок податків. Комерційні банки, що безпосередньо обслуговують платників податків, перераховують кошти на транзитний субрахунок за доходами комерційного банку, що обслуговує районне відділення Держказначейства. Про надходження коштів на транзитний рахунок за доходами комерційний банк інформує районне відділення Держказначейства випискою із субрахунку. Районне відділення Держказначейства дає розпорядження комерційному банку провести розподіл податків і перевести кошти (на підставі платіжного документа) на єдиний казначейський рахунок обласного управління НБУ. Для підтвердження цієї операції районне відділення Держказначейства подає звіт щодо доходів в обласне управління Держказначейства. Обласне управління НБУ, окрім того, скеровує обласне управління Держказначейства виписку з рахунка, що свідчить про надходження грошей. Далі відбувається звірка даних між обласним управлінням Держказначейства, і обласним відділенням НБУ. За дорученням обласного управління Держказначейства обласне управління НБУ перераховує кошти на єдиний казначейський рахунок у НБУ і повідомляє про це обласне управління Держказначейства випискою з єдиного казначейського рахунка. НБУ повідомляє, в свою чергу, Головне управління Держказначейства про надходження коштів на єдиний казначейський рахунок випискою. Підтверджує перерахунок коштів обласне управління Держказначейства шляхом представлення звіту про доходи. Далі відбувається звірка даних між Головним управлінням Держказначейства і НБУ.

Після цього починається процес трансфертів, тобто нагромаджені кошти розподіляються і скеровують у зворотному напрямку. Додаткове фінансування можливе в тому разі, коли головний контролер Міністерства фінансів, права і обов"язки якого встановила Верховна Рада України, дасть на це дозвіл.

3.Завдання та функції бюджетного обліку

Бюджетний облік сприяє раціональному розподілу національного доходу на цілі розширеного відтворення і досягненню та підтриманню необхідних пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, точному виконанню затвердженого бюджету. Виходячи з цього можна визначити основні завдання бюджетного обліку:

· точне виконання затвердженого бюджету;

· дотримання фінансово-бюджетної дисципліни і суворого режиму економії у витрачанні коштів;

· охорона майна, державної власності;

· мобілізація засобів у бюджеті та виявлення додаткових доходів.

ГУДКУ організовує і здійснює зведений, систематичний, повний і стандартизований облік операцій про рух коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів на рахунках казначейства; розробляє і затверджує методологічні та інструктивні матеріали; встановлює порядок ведення обліку і складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов"язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат. З цією метою ведеться облік:

1. кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних засобів;

2. надходження і витрачання спеціальних і позабюджетних коштів;

3. збереження та ефективності використання грошових засобів, матеріалів, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та інших цінностей;

4. розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Основними завданнями системи бухгалтерського обліку Державного казначейства по виконанню бюджетів є:

· додержання принципів обліку і звітності;

· своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;

· щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів; складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

· достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об"єктивної і порівняльної інформації про стан зобов"язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

Суть і функції бюджетного обліку визначаються відповідно до ролі Державного бюджету України в розвитку народного господарства, соціально-культурних заходів та інших потреб країни.

Бюджетний облік на всіх етапах розвитку суспільства спрямований на забезпечення своєчасного і повного надходження доходів до бюджету, своєчасного фінансування заходів, передбачених бюджетом цільового скерування і ефективного використання засобів бюджету як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері.

Разом із цим, зростає значення бюджетного обліку в умовах переходу до ринкової економіки. Нині очевидним є те, що засоби, які виділяються з бюджету і позабюджетних фондів на утримання і розвиток охорони здоров"я, соціального захисту населення, народної освіти, культури та інших галузей невиробничої сфери, є недостатнім.

Ситуацію щодо фінансування соціальної сфери на рівні країни можна вважати критичною. В умовах економічної кризи, зменшення суспільного виробництва і під впливом інфляційних процесів гострота цієї проблеми посилюється. Разом із цим, кожному члену суспільства держава має гарантувати мінімум засобів існування, виділяти кошти на освіту, охорону здоров"я, культуру тощо. Для задоволення цих потреб необхідні величезні кошти, які надходять від платників податків.

З огляду на це значну роль відіграє облік і контроль щодо забезпечення бюджетними ресурсами і раціонального, економічного їх використання.

Суть бюджетного обліку найбільше виявляється в його функціях, до яких належать:

· спостереження, відображення та узагальнення процесу виконання бюджету;

· управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;

· контроль за процесом виконання бюджету;

· забезпечення збереження засобів бюджету та власності, що належить бюджетним установам.

Всі вони тісно пов"язані між собою і доповнюють одна одну.

Функція спостереження, відображення та узагальнення полягає в тому, що з допомогою бюджетного обліку здійснюється спостереження за планомірним створенням і використанням централізованого фонду грошових засобів країни. За допомогою цієї функції забезпечується безперервне спостереження за процесом виконання бюджету, за виконанням плану за доходами бюджету як загалом, так і за надходженням кожного виду доходів, а також за виконанням плану за витратами бюджету.

Крім цього, всі фінансові операції, які відбуваються в ході виконання бюджету, відображаються в первинних бухгалтерських документах, облікових реєстрах або інших носіях облікової інформації та узагальнюються у відомостях, бухгалтерському балансі й звітності.

Наведені функції забезпечують кількісний і якісний облік виконання бюджетів усіх рівнів, змін, внесених до них в процесі виконання, що дає змогу виявити відхилення від затверджених у бюджеті асигнувань і внести відповідні зміни до бюджету чи кошторису видатків.

Таким чином через виконання зазначених функцій органи влади забезпечують управління бюджетами всіх рівнів відповідно до своїх повноважень.

Функція управління і керівництва процесом виконання бюджету полягає в тому, що для забезпечення виконання плану з доходів і витрат бюджету необхідно мати інформацію про надходження доходів і податків, про фінансування заходів, передбачених бюджетом, про виробничі витрати, наявність грошових засобів, розрахунки, фонди, резерви тощо.

Інформація про доходи і витрати бюджету дає змогу визначити відхилення від плану і за допомогою цього прийняти керівним органам необхідні рішення щодо виконання плану з доходів і витрат бюджету. Надання вищезазначеної інформації про виконання бюджету забезпечує система бюджетного обліку.

Отже, з допомогою цієї функції бюджетного обліку як знаряддя управління і керівництва облік активно впливає на процес виконання бюджету. Разом із цим, бюджетний облік є засобом бюджетного планування.

Бюджетне планування здійснюється на основі показників плану розвитку народного господарства. Крім цього, для бюджетного планування необхідні облікові дані, які характеризують ступінь виконання бюджету за минулі роки, а також показники очікуваного виконання бюджету поточного року. Таку інформацію забезпечує бюджетний облік.

Функція контролю полягає у здійсненні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліку виконання видаткової частини бюджету по відповідних відомствах, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету, тобто використання бюджету за призначанням, за цільовим використанням коштів згідно з розписом та бюджетною класифікацією.

У процесі контролю виявляються всі порушення бюджетного законодавства, невиконання вимог щодо використання бюджетних коштів.

Контрольні функції взаємопов"язані зі всією обліковою роботою, оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль потрібно здійснювати за певною, системою, яка передбачає такий порядок перевірки:

· виконання постанов, розпоряджень і вказівок урядових органів і вищестоящих організацій;

· дотримання встановлених нормативів;

· дотримання термінів платежів;

· дотримання правильності та своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей;

· правильності витрачання фонду оплати праці, дотримання прийнятих штатів, посадових окладів, кошторисів витрат;

· збереження майнових, товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів у місцях їх збереження і використання;

· дотримання правильності здійснюваних у процесі облікової роботи обчислювальних і розрахункових операцій.

Таким чином, бухгалтерський облік виконання бюджету дає змогу запобігати крадіжкам, розтратам та іншим порушенням у виконанні бюджетів усіх рівнів.

Функція забезпечення збереження засобів бюджету полягає в дотриманні державної дисципліни, режиму економії у витрачанні бюджетних коштів. Для збереження засобів бюджету велике значення має правильна організація бюджетного обліку.

4. Об^єкти бюджетного обліку та їх характеристика

Бюджетний облік віддзеркалює виконання бюджету через облік доходів, видатків, ресурсів бюджету на рахунках, здійснення заходів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів, створюваних у процесі касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ, що дає повну картину виконання бюджетів усіх рівнів.

Предметом бюджетного обліку є кошти Державного бюджету і бюджетів усіх рівнів бюджетної системи та процес їх виконання, який забезпечує розширене відтворення через розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Слід зазначити, що розподільчі відносини, що здійснюються через бюджет є одним із найскладніших етапів суспільного відтворення. Вони торкаються інтересів усіх членів суспільства. Тому всебічний, повний і детальний облік даних відносин має надзвичайно велике значення для суспільства загалом.

Процес виконання бюджету пов"язаний із мобілізацією доходів і здійсненням видатків. Тому об"єктами бюджетного обліку є:

· дохіоди і видатки бюджету;

· грошова готівка у банках;

· кошти у розрахунках між бюджетами;

· фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;

· матеріальні цінності бюджетних установ та ін.

Доходи бюджетів відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства. Централізація значної частини фінансових ресурсів держави у бюджетах різних рівнів дає можливість проводити єдину фінансову політику, забезпечувати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, задовольняти приблизно на однаковому рівні потреби соціальної сфери незалежно від того, на якій території функціонують її установи.

Склад доходів бюджетів, форми мобілізації грошових ресурсів до бюджетів залежать від системи і методів господарювання, а також від завдань, що вирішуються суспільством в той чи інший період.

Сукупність усіх видів доходів бюджетів, що формуються різними методами, їх взаємопов"язане застосування становлять систему доходів бюджетів. Ця система покликана вирішувати не тільки фіскальні, а й регулюючі завдання: стимулювати зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяти прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечувати соціальні гарантії населенню та розвиток соціальної сфери.

В Україні доходи бюджетів складаються з п"яти груп:

· податкові надходження;

· неподаткові надходження;

· доходи від операцій з капіталом;

· цільові фонди;

· офіційні трансферти.

До податкових надходжень належать загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов"язкові платежі, які отримуються відповідно до чинних законодавчих актів (податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів, плата за використання природних ресурсів, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за торговий патент та ліцензії, митні збори, плата за оформлення документів, місцеві податки та збори тощо).

До неподаткових надходжень належать доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій, інші неподаткові надходження (кошти від реалізації конфіскованого митними органами майна, надходження кредиторської та депонентської заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності, доходи від операцій з іноземною валютою).

Доходи від операцій з капіталом формуються за рахунок продажу землі, нематеріальних активів і державних запасів товарів, а також надходження від продажу основного капіталу.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав чи міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі. До офіційних трансфертів належать дотації, субвенції тощо.

Доходи бюджету складаються із загального та спеціального фонду. При цьому до спеціального фонду належать бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, а також гранти або дарунки (вартісний вимірник), одержані на конкретну мету. Відповідно до цього всі інші надходження вважаються доходами загального фонду.

Згідно із структурою бюджетної системи України доходи бюджету розподіляються на доходи Державного та місцевого бюджету.

Операції за доходами формуються за наступною схемою:

Дт Рахунок класу 1 "Активи" Кт Рахунок класу 3 "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів";

Дт 6911 Кт Рахунок класу 6 "Доходи бюджету".

Операції за доходами Державного бюджету, як видно із вищеописаної кореспонденції рахунків, тісно пов"язані із класом 1 "Активи"

Через систему доходів бюджетів в останні п"ять років перерозподіляється від 25,6 відсотка до 28,9 відсотка валового внутрішнього продукту. В умовах ринкової економіки основними методами мобілізації доходів бюджетів є податкові. Податки посідають центральне місце в системі доходів бюджетів. Вони є універсальною і водночас вихідною категорією, яка виражає основні риси фінансів, що функціонують у розвиненій економічній системі ринкового типу. Саме в умовах функціонування ринкової економіки податкові методи мобілізації доходів бюджетів є превалюючими у загальній системі фінансових взаємозв"язків.

Облік операцій по виконанню доходів бюджету веде державна податкова адміністрація по джерелах надходженя та ланках бюджетної системи. Він ведеться відповідно чинного законодавства. Державна адміністрація веде облік не тільки доходів, а разом з фінансовими органами контролює уастанови банків по своєчасному зарахуванню податків, зборів та інших платежів на рахунки відповідних бюджетів і своєчасне виконання ними доручень по перерахування коштів розпорядниками: міністерствам, відомствам, установам та організаціям.

Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Загалом система видатків бюджетів охоплює два види - це асигнування в межах бюджетної системи та остаточні видатки у вигляді оплати рахунків розпорядників.

Якщо мова йде про перший вид видатків, то обов"язковими проведеннями до основної господарської операції записуватимуться додаткові проведення із застосуванням 8 класу "Управлінський облік" Плану рахунків та 9 класу "Позабалансовий облік". Операції із передачі коштів відображатимуться за наступною схемою:

Дт "Активні рахунки 8 класу" Кт8911;

Дт "Пасивні рахунки 9 класу" Кт 9921.

Залежно від того які кошти передаються та кому вони передаються визначатиметься відповідний активний рахунок восьмого класу.

Якщо видаткові операції пов"язані з оплатою рахунків, то замість додаткової операції із застосуванням 8 класу Плану рахунків використовуватиметься 7 клас "Видатки бюджету". У цьому випадку видатки можна розділити на два типи: звичайні видаткові операції та операції з кредитування за вирахуванням погашення. Відповідно до схеми їх відображення наберуть наступного вигляду:

Дт "Рахунки видатків бюджету" Кт 7911;

Дт "Рахунки кредитування за вирахуванням погашення" Кт7921.

Залежно від періоду виконання бюджету доходи можна поділити на планові і касові, а видатки – на фактичні та касові.

Касові доходи бюджету – доходи , які фактично надійшли на рахунки бюджету всіх рівнів. Завдяки цьому можна чітко визначитись щодо виконання доходів бюджету, тому що їх надходження обліковується по джерелах і видатках надходжень.

Результати виконання дохідної частини бюджету визначаються по касових доходах.

Касові видатки бюджету – кошти, перераховані Державним Казначейством, або фінансовими органами та видані готівкоюміністерствам, відомствам, установам. Їх облік дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету, а порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету по видатках.

Організація бюджетного обліку необхідна не тільки для забезпечення дохідної та видаткової частин бюджету, а й для орієнтації керівництва щодо економічного розвитку держави та регіонів.

Контроль за виконанням Державного бюджету виконує Державне Казначейство, яке веде облік використання коштів по галузях та разом з Мінфіном оперативно реагує на всі зміни при виконанні.

Головною метою Міністерства фінансів є забезпечення виконання Державного бюджету України, а фінансових органів – виконання місцевих бюджетів, що потребує чіткої інформації про виконання дохідної та видаткової частин бюджету.

У Державному Казначействі, Міністерстві фінансів і його органах та державній податковій адміністрації облік виконання бюджетів покладено на бухгалтерії.

Бухгалтерський облік базується на чіткій системі строгої документації: кожна операція провадиться на основі відповідного документу, при відсутності документів операції не провадяться. Такими документами можуть бути платіжні доручення про перерахування коштів, розпорядження про стягнення коштів, або чек на отримання готівки та ін.

Для узагальнення даних бухгалтерського обліку і визначення стану виконання бюджету фінансові органи на основі одержаних місячних, квартальних, піврічних, річних звітів розпорядників коштів та даних податкових адміністрацій і інших фінорганів складають звіти про виконання бюджету: місячні, квартальні, піврічні, річні.

Фінансування видатків із бюджету провадиться по річному з щоквартальною і помісячною розбивкою розпису бюджету по доходах та видатках у рамках бюджетних призначень в міру виконання кошторисів видатків.

Суми коштів, затверджені в бюджеті по окремих заходах, - це бюджетні асигнування. Вони визначають граничну суму коштів, яка може бути використана на проведення заходів, передбачених бюджетом чи кошторисом видатків.

Бюджетна установа може вести облік самостійно або обслуговуватися централізованою бухгалтерією. Але і в першому, і другому випадках для забезпечення своєї діяльності установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання медичної допомоги населенню, для контролю за надходженням податків тощо.

Отже, для того, щоб бюджетна установа виконувала свої функції, визначені її Положенням чи Статутом, їй в першу чергу необхідний план, в якому повинні бути визначені доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть здыйснені на утримання установи, для здійснення нею своїх повноважень. Так, міській раді необхідно виконувати свої повноваження щодо здійснення відповідного контролю за надходженням податків та місцевих зборів (утримання автостоянок, заробітна плата контролерам, які здійснюють збір за парковку, контроль за повнотою надходження виручки тощо). Управління культури планує, які культурно-масові заходи будуть проведені протягом року, скільки на це піде коштів, яка виручка від них поступить до бюджету за відповідий період.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бухгалтер бюджетної установи має безпосереднє відношення до кошторису, як до його планування (надаючи звітні дані за попередній період фінансовому підрозділу), так і до контролю за його виконанням, адже бухгалтер відповідає за всі фінансові операції, які будуть здійснені бюджетною установою протягом бюджетного періоду.

Кожна установа, виконуючи свої функції, повинна мати на це відповідний дозвіл, закріплений законом, та право отримувати та розпоряджатись коштами у визначених обсягах, тобто мати певні повноваження. В свою чергу бухгалтеру необхідно знати:

· які кошти мають поступити до бюджету;

· скільки можна використати на утримання установи;

· як їх правильно використовувати.

Перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний рік, на який плануються видатки, складаються кошториси.

Будь який кошторис складається із двох частин:

· І частина "ДОХОДИ";

· ІІ частина "ВИДАТКИ".

В свою чергу і доходи і видатки складаються із загального та спеціального фондів (визначається законом про Держбюджет України).

До загального фонду кошторису бюджетної установи можна віднести кошти, які надходять від сплати податків, зборів ¹, надання послуг та від вищестоящої установи для утримання установи та витрачаються відповідно до визначених видів основної діяльності.

До спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надходять від сплати податків, зборів, надання послуг, які передбачені законом України про державний бюджет, та витрачаються на видатки за рахунок цих надходжень на конкретну мету, наприклад, для створення державних запасів та резервів

Ведення бюджетного обліку забезпечується системою методів.

Методом бюджетного обліку є сукупність прийомів, які використовуються для одержання необхідних даних щодо виконання бюджету, використання коштів. Основними серед них є:

· відображення усіх господарських операцій в первинних документах і реєстрах обліку та їхня оцінка;

· подвійний запис операцій і система рахунків;

· проведення періодичної та річної інвентаризації коштів на рахунках і в розрахунках, боргових, казначейських зобов"язань;

· узагальнення інформації у балансі.

Значення бюджетного обліку полягає в тому, що він, по-перше, є інструментом, який дає змогу здійснювати керівництво процесом виконання бюджету, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і цільового використання бюджетних коштів. Це в свою чергу, забезпечує виконання бюджетом його основної функції - раціонального розподілу і перерозподілу національного доходу та дотримання необхідних пропорцій у розвитку суспільства.

По-друге, бюджетний облік відіграє важливу роль у бюджетному плануванні. Дані про виконання бюджету за поточний рік і попередні періоди слугують базою для складання проекту бюджету на плановий рік. Від їх достовірності значною мірою залежить якість бюджету як основного фінансового плану держави.

По-третє, бюджетний облік і звітність мають особливе значення в розвитку фінансової науки. Результати будь-якого наукового дослідження мають практичну цінність тоді, коли вони базуються на реальних фактах економічної дійсності. Всебічна і вірна наукова оцінка того чи іншого явища може бути дана тільки на підставі повної й достовірної інформації. Узагальнення цієї інформації та її систематизація відбуваються власне під час ведення обліку і складання звітності.

Значення бюджетного обліку особливо зростає в період, коли економіка і держава уражені інфляційними процесами. Головним завданням бюджетного обліку в цей період є забезпечення чіткої організації бухгалтерського обліку щодо використання бюджетних коштів, державної дисципліни в усіх органах управління, які виконують бюджет.

Слід зазначити, що бюджетний процес є доволі складним та різноманітним, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги. Бюджетний облік як іінформаційна система виконання бюджету повинен постійно пристосовуватися до зростаючих потреб бюджетного процесу. Система бюджетного обліку має бути зорієнтована на модель ринкової економіки і відповідати міжнародним принципам обліку і звітності.

Висновок

Бюджетний облік як складова єдиного економічного обліку є науково обґрунтованою системою спостереження, відображення, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.

Бюджетний облік необхідний для забезпечення зберігання бюджетних коштів через відображення всіх операцій щодо виконання бюджетів усіх рівнів у бухгалтерських документах, складання бухгалтерського балансу та звітності.

Метою бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підвищення результатів виконання бюджетів.

Основним завданням бюджетного обліку і звітності є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання державного бюджету. Це: спостереження, відображення, узагальнення, контроль виконання бюджетів усіх рівнів та забезпечення збереження коштів бюджету. Всі вони тісно пов"язані між собою і доповнюють одна одну.

Сутність бюджетного обліку найбільш повно виявляється в його функціях

Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ. Єдина система ДКУ складається з ГУ (Головного управління) ДКУ та підпорядкованих йому територіальних органів (ДК АР Крим, ДК міст централізованого підпорядкування. ДК областей). До складу обласних органів ДКУ входять районні та міжрайонні відділення ДКУ.

Облік бюджетних надходжень ведуть не тільки Міністерства фінансів та його органи на місцях, а й державна податкова адміністрація по податках, зборах та інших надходженнях, а також Національний банк України і його регіональні управління разом з комерційними банками, яким урядом надано право на роботу з бюджетом, вони виконують і роботу за дорученням фінансових органів в частині виконання бюджету.

Слід зазначити, що бюджетний процес є доволі складним та різноманітним, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги. Бюджетний облік як іінформаційна система виконання бюджету повинен постійно пристосовуватися до зростаючих потреб бюджетного процесу. Система бюджетного обліку має бути зорієнтована на модель ринкової економіки і відповідати міжнародним принципам обліку і звітності.

Питання вдосконалення обліку місцевих бюджетів набувають особливої актуальності з огляду на поширення ринкових відносин у бюджетну сферу України та реформування вітчизняної облікової системи.

Не дивлячись на оновлення нормативної бази та наукові розробки, залишаються нерозв^язаними проблеми обліку доходів і видатків найчисельнішої ланки місцевих бюджетів – сільських, селищних, міських (міст районного значення), які здійснюють інтегрований облік, тобто облік доходів та видатків бюджетів і кошторисів установ, які отримують кошти бюджетів цього рівня.

Реформування облікової системи доходів і видатків місцевих бюджетів України суттєво змінює організацію і порядок контролю місцевих бюджетів. Розширення номенклатури доходів, видатків, активів і зобов^язань бюджетів призвело до збільшення кола об^єктів контролю, що вимагає відповідних методик контролю доходів і видатків місцевих бюджетів. Особливо важливо у цьому зв^язку забезпечити прозорість та достовірність облікової інформації про доходи і видатки місцевих бюджетів України.