РОЗРОБКА АРМ СПЕЦІАЛІСТА ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКУСОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА КОНДИТЕРСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ РОШЕН

Текст:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра: Економічноїкібернетики

та інформатики

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Інформаційнісистеми в управлінні»

на тему:

«РОЗРОБКА АРМ СПЕЦІАЛІСТА ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКУСОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА КОНДИТЕРСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ «РОШЕН»»

Проект виконала:

студентка групи ЕК – 31

Соловій Н. Й.

Керівник:

Оцінка______________________

_________________________________________

^{(дата захисту)}

_________________________________________

^{(підписвикладача)}

к. т. н., доцент Пучок В. К.

Тернопіль – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5

РОЗДІЛ 1. 8

АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 8

1.1. Характеристика процесу обліку розрахунку собівартості продукції 8

1.2. Опис об’єкта дослідження. 12

РОЗДІЛ 2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБІКУ РОЗРАХУНКУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА КОНДИТЕРСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ «РОШЕН». 16

2.1. Обґрунтування необхідності автоматизації обліку розрахунку собівартості продукції 16

2.2. Опис постановки задачі 18

РОЗДІЛ 3. 21

АНАЛІЗ НЕОБХІДНИХ ВИМОГ ДО ПОБУДОВИ АРМ.. 21

3.1. Аналіз вимог до апаратного забезпечення. 21

3.2. Аналіз вимог до програмного та інформаційного забезпечення. 22

РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ.. 26

4.1. Математичнареалізація. 26

4.2. Модель даних. 28

4.3 Модель реалізації 32

Висновок. 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 38

Додатки. 41

ВСТУП

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності

підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого - одержання нової продукції (робіт чи послуг). Основною ціллю здійснення виробничого процесу є отримання прибутку. Але в наш час, коли існує в економічному середовищі досить велика кількість перепон для реалізації даної мети актуальним стає швидке реагування керівників на ситуації, які виникають під час здійснення ними господарської діяльності. Але керівники не можуть приймати економічно доцільні рішення без правдивої і своєчасної інформації про виробничий процес, отримання якої забезпечує управлінський облік.

Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з"являється завдяки раціонально організованій системі калькуляції витрат на виробництво і визначення собівартості продукції[1,c.65].

Актуальність теми.Обчислення собівартості продукції необхідно з багатьох причин, у тому числі для визначення рентабельності окремих видів продукції і виробництва в цілому, визначення оптових цін на продукцію, здійснення внутрівиробничого госпрозрахунку, числення національного доходу в масштабах країни. Собівартість продукції є одним з основних факторів формування прибутку. Якщо він підвищився, то при інших рівних умовах розмір прибутку за цей період обов"язково зменшиться за рахунок цього фактора на таку ж величину. Собівартість є однієї з основних частин господарської діяльності і відповідно одним з найважливіших елементів цього об"єкта управління.

Робота з розрахунком витрат на виробництво та визначення собівартості продукції – єтрудомісткимпроцесом, в якому залученобагатопідрозділів. Йогоефективністьможе бути значнопідвищена за рахунокавтоматизації, яка у свою чергуможе бути виконана на основірозподіленоїінформаційноїсистеми.

Предметом дослідження є організація і методологія собівартості виробленої продукції на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності в сучасних умовах господарювання.

Об"єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність Кондитерської корпорації «Рошен», облік витрат виробництва та відображення їх у системі бухгалтерського обліку і звітності з метою поліпшення управління витратами виробництва. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методичні прийоми економічних досліджень та методи розрахунку собівартості бухгалтерського обліку, аналізу Кондитерської корпорації «Рошен».

В процесі дослідження використовувалися законодавчі та нормативні акти, методики з питань витрат виробництва, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розрахунку собівартості сільськогосподарської продукції. Інформаційною базою проведеного дослідження є офіційні матеріали Міністерства фінансів України, дані бухгалтерського обліку і звітності Кондитерської корпорації «Рошен».

Метою і завданням дослідження є побудова автоматизованого робочого місця спеціаліста для розрахунку показника собівартості.

Для реалізації цієї мети в дослідженні розв"язуються такі завдання:

- характеризуються теоретичні аспекти обліку розрахунку собівартості продукції;

- дається оцінка та проводиться класифікація витрат виробництва в сучасних умовах господарювання;

- автоматизується процес ведення обліку за допомогою програмних засобів.

Перевагами автоматизованої системи обліку є економічність, збільшення продуктивності обробки інформації, зменшення можливості помилок. Але до створення АРМ необхідно пройти кілька етапів.

У цій курсовій роботі буде розглянуто: в першій частині описується коротка характеристика предметної області і об’єкта дослідження. В другому - аналіз автоматизованих систем цієї автоматизації. В третьому розділі аналізують і підбираються необхідні дані і програмні засоби для розробки АРМ. А четвертий розділ – сама реалізація проекту.

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1. Характеристика процесуоблікурозрахункусобівартостіпродукції

Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. У собівартості продукції як синтетичному показнику відбиваються всі сторони виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства: ступінь використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і посібника в цілому [2,c.56].

Собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організації, її досягнення і резерви. Чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, матеріали, паливо, тим дешевше виробництво продукції обходиться як підприємству, так суспільству в цілому [3, c.90].

В залежності від мети і завдань підрахунку витрат, розрізняють такі види собівартості продукції (робіт, послуг):

- планова – складається на основі планових витрат і планового обсягу виходу продукції;

- кошторисна – складається на основі кошторисних витрат і планового обсягу виходу продукції;

- нормативна - складається на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу і нормативного обсягу виходу продукції;

- індивідуальна – складається з витрат окремого підприємства;

- галузева (середньогалузева) – визначається як середня собівартість продукції підприємств окремої галузі;

- фактична (звітна, історична, первісна, первинна, початкова) – складається на основі фактичних витрат за звітний період і фактичного обсягу

виходу продукції;

- повна – складається з виробничої собівартості і операційних витрат, що не включаються у виробничу собівартість продукції;

- технологічна (маржинальна, обмежена) – складається з прямих (змінних) витрат на виробництво продукції;

- реалізованої продукції (неповна, зрізана) - складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат;

- виробнича – складається з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат;

- провізорна – це проміжна очікувана собівартість, яка складається на певну дату до закінчення періоду за фактичними даними і на їх основі встановлюється планова собівартість за весь період [8].

Одним із важливих завдань обліку розрахунку собівартості продукції.

Так, калькуляція (лат. calculatio – обчислення) – це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт, послуг, а також обчислення заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат [5, c.76].

У найбільш загальному значенні калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику витрат на здійснення будь-якого господарського процесу: придбання основних засобів та виробничих запасів, виробництво продукції (робіт, послуг) в основних, обслуговуючих та допоміжних структурних підрозділах, реалізацію активів, визначення втрат від браку тощо.

У більш вузькому значенні калькуляція – це визначення виробничої собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за окремими структурними підрозділами та підприємством в цілому в загальній сумі та в розрізі окремих статей витрат [9].

Основним призначенням калькуляції є отримання інформації про виробничу собівартість для організації і управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат на всіх етапах виробничого циклу, а також за місцями виникнення витрат.

Калькуляція дозволяє розраховувати та моделювати ціни на продукцію (товари, роботи, послуги), здійснювати управління витратами та визначити фінансові результати та рентабельність господарської діяльності підприємства, що досить важливим є для ефективного функціонування суб’єкта господарювання.[7].

Обчислення (калькулювання) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства здійснюється за наступною схемою:

а) формують виробничі втрати та визначають обсяги господарської діяльності за центрами витрат;

б) визначають втрати, які формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) звітного періоду;

в) визначають витрати за об"єктами калькулювання та виробничу собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) [4, c.110].

Загальна ж схема формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) наведена в додатку Б [6, c.56].

Слід відмітити, що з метою отримання більш детальної інформації для управління, витрати, пов"язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції.

Так, стаття калькуляції – це певний вид витрат, що утворюють собівартість. Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції – одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції [10].

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, в яких наведено рекомендований перелік статей калькуляції, розроблені Державним інститутом комплексних техніко-економічних досліджень (ДП ДІКТЕД) у відповідності з вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку і нормативно-законодавчої бази України станом на 01.01.2007 р.

До типової номенклатури статей калькуляції підприємства, що зазначена в методичних рекомендаціях, можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об"єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції .

Крім витрат операційної діяльності в обліку виділяють фінансові витрати, до яких відносять витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов"язані з залученням позикового капіталу, втрати від участі в капіталі та інші витрати. Перелік витрат, які відносяться до кожної з зазначених груп витрат наводиться в П(СБО) 16.

Метою ж обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Отже, собівартості належить велика роль у контролі за мірою праці і мірою споживання, за витратами виробництва на кожному підприємстві. Вона є основою для організації виробничо-господарської діяльності підприємства на принципах господарського розрахунку. В собівартості відображаються всі процеси, пов"язані з виробництвом продукції, а саме: рівень продуктивності праці і організації виробництва; ступінь використання основних та оборотних засобів, тощо. Узагальнюючим показником рівня собівартості продукції є показник затрат на 1 грн. товарної продукції.

1.2. Опис об’єкта дослідження

Кондитерська корпорація РОШЕН — найбільший український виробник кондитерських виробів. Приблизно 25% всіх вітчизняних солодощів виготовляється на фабриках корпорації – Київській, Вінницькій, Маріупольскій і Кременчуцькій. Асортимент корпорації нараховує більше 200 видів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу і тортів при загальному обсязі виробництва 350 тисяч тон на рік.

Рис. 1.1. Ринок солодощів України

Таким чином, на сьогодні кондитерська корпорація «Рошен» є добре розвиненою та стабільно діючою компанією. Протягом останніх років вона не лише є беззаперечним лідером з виробництва та продажу солодощів на внутрішньому ринку України майже по всіх сегментах, а й складає жорстку конкуренцію на зовнішніх кондитерських ринках. Компанія представляє споживачу велике розмаїття кондитерської продукції, постійно підвищуючи її якість шляхом впровадження новітніх технологій, та збільшуючи номенклатуру – задовольняючи нові потреби споживачів.

Корпорація «Рошен» має в своєму складі такі товарні лінії: шоколад, желе, батончики, цукерки в коробках, цукерки вагові, карамель, вафельна продукція, печиво та крекери, бісквітні рулети, торти. Отже, як бачимо, корпорація має 10 товарних ліній своєї продукції. Слід відзначити, що не багато конкурентів можуть похвастатися наявністю стількох товарних ліній. Всі ці товарні лінії складають товарну номенклатуру корпорації «Рошен».

Довжина товарної номенклатури визначається загальним числом конкретних товарів фірми. Загальне число товарів виробляємих фірмою складає 250 найменувань товарів.

Всю асортименту продукцію корпорації «Рошен» можна представити на малюнку 1.2., де всі товарні лінії виражені у відсотках.

З діаграми бачимо, що найбільшу частку у виробництві кондитерських виробів займають вагові цукерки, далі йдуть карамель, печиво і крекер та шоколад.

Рис. 1.2. Асортимент корпорації «Рошен»

Корпорація «Рошен» встановила на всіх фабриках сучасне європейське обладнання, що є інноваційним для українського ринку:

1) комплекс швейцарського обладнання Buhler для виробництва шоколадних мас;

2)відливні та пакувальні лінії німецького виробництва (плиточний шоколад «Рошен»в асортименті, преміальний шоколад Elegance) ;

3) італійська лінія з виробництва шоколадних плиток із начинкою (шоколадні батончики) ;

4) повністю автоматизований комплекс німецького обладнання з виробництва цукерок із рідкими начинками, з вишнею та без вишні («Вишня в шоколаді», «Моnterini») ;

5) італійські лінії з виробництва шоколадних цукерок із різними видами начинок: кремовою, праліновою, з цілим/подрібненим горіхом чи без нього, хрусткими шариками та ін. («Маргарита», «Королівський десерт», «Асорті», «Золоте асорті», «Вар"єте», «Тет-а-тет», а також цукерки преміального сегменту «Монблан» і «Казковий горішок») ;

6) німецько-італійські лінії з виробництва шоколадних цукерок із різними видами начинок методом «One-Shot» та «Triple-shot» («Ангаже», «Рококо», «Ренуар», «Трюфель Рошен») ;

7) італійська лінія із виробництва крекерів(«Хрустик», крекерне печиво).
Італійська лінія з виробництва двошарового печива із кремовою начинкою - («Ідилія», «Маренго», «Смуглянка», «Мульти-Кейк») ;

8) окремої уваги заслуговує модернізоване виробництво цукерок «Вечірній Київ», а також легендарних «Київських тортів», що давно вже є візиткою Києва і корпорації «Рошен»[9].

Організаційна структура управління, а також аналіз результативності та ефективності роботи наведені у Додатку А та Додатку Б.

Таким чином, на сьогодні кондитерська корпорація «Рошен» (незважаючи на зменшення сукупного прибутку) є добре розвиненою та стабільно діючою компанією. Протягом останніх років вона не лише є беззаперечним лідером з виробництва та продажу солодощів на внутрішньому ринку України майже по всіх сегментах, а й складає жорстку конкуренцію на зовнішніх кондитерських ринках. Компанія представляє споживачу велике розмаїття кондитерської продукції, постійно підвищуючи її якість шляхом впровадження новітніх технологій, та збільшуючи номенклатуру – задовольняючи нові потреби споживачів.

«Рошен» спробувало розробити принципово нову концепцію, яка полягає в тому, що шоколад має різнитися від усіх нині наявних на ринку — новим рівнем якості. Орієнтується насамперед на бельгійський шоколад — за смаковою складовою. Усього на підготовку випуску нової продукції пішло близько трьох років. Шоколад на ринку вже півроку, і всі очікування виправдалися — й комерційні, й чисто людські — споживчі.

РОЗДІЛ 2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБІКУ РОЗРАХУНКУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА КОНДИТЕРСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ «РОШЕН» 2.1. Обґрунтуваннянеобхідностіавтоматизаціїоблікурозрахункусобівартостіпродукції

Автоматизоване робоче місце є підсистемою інформаційної системи (ІС). Тому всі принципи розробки окремого АРМа відповідають принципам розробки будь-якої ІС.

Процес обліку є досить трудомістким і разом з тим небезпечним, тому що навіть одна помилка може стати причиною цілого ряду порушень і неточностей, це відіб’ється на господарському процесі та інформації про фінансово-майновий стан підприємства. Тому питання спрощення та мінімізації ризику даного процесу є досить актуальним. Один з основних шляхів вирішення даної проблеми є автоматизація бухгалтерського обліку за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як комплекс інформаційних ресурсів, програмно-технічних і організаційно-технологічних засобів індивідуального або колективного користування, об"єднаних для виконання певних функцій професійного працівника управління[13, c.45-47].

За допомогою АРМ фахівець може обробляти тексти, посилати і приймати повідомлення, що зберігаються в пам"яті персонального комп"ютера, брати участь у нарадах, організовувати і вести особисті архіви документів, виконувати розрахунки і одержувати готові результати в табличній або графічній формі. Зазвичай процеси ухвалення рішень і управління в цілому реалізуються колективно, але необхідна проблемна орієнтація АРМ управлінського персоналу, що відповідає різним рівням управління і реалізованим функціям. Підготовка інформації для ухвалення рішень, власне

ухвалення рішень та їх реалізація можуть мати багато загального в різних економічних службах підприємства. Це дозволяє створювати гнучкі структури управління. Локальні мережі, на основі яких можуть функціонувати різні комплекси АРМ як в межах окремих підрозділів, так і на рівні суміжних функцій, що виконуються, реалізованих різними підрозділами, є базою для організації взаємозв"язку окремих АРМ в систему збору, обробки інформації та ухвалення рішень у сфері управління конкретним об"єктом[28, c.34].

В основу конструювання АРМ встановлені такі основні принципи:

· максимальна орієнтація на кінцевого користувача, що досягається створенням інструментальних засобів адаптації АРМ дорівня підготовки користувача, можливостей його навчання і самонавчання;

· проблемна орієнтація АРМ на вирішення певного класу завдань, об"єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно для фахівців економічних служб;

· формалізація професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і вирішувати нові завдання в процесі накопичення досвіду роботи з системою;

· модульна побудова, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування;

· ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування з системою.

Практичний результат для підприємства – зменшення ймовірності припущення помилки бухгалтером. Оперативність результатної облікової інформації дозволяє також посилити контроль за законністю та економічною ефективністю господарських операцій [12, c.86].

Впровадження автоматизованих систем ведення бухгалтерського обліку – це процес, результатом якого є поліпшення якості облікових даних і, як наслідок, підвищення ефективності управління підприємством. Наступним кроком щодо розвитку бухгалтерського обліку після його автоматизації може бути використання корпоративних, галузевих, регіональних та міжрегіональних комп’ютерних мереж. Це є важливим кроком, тому що сприяє скороченню витрат для отримання необхідної інформації, надає більшу ефективність передачі даних та їх більшу точність і достовірність. Ось головна необхідність автоматизації обліку. В Україні мережева система обліку своїми темпами розвитку поступається системі обліку у високо розвинутих країнах, тому слід використовувати високоякісні міжнародні стандарти та закордонний досвід.

2.2. Опис постановки задачі

Показник собівартості є головним результатом виробничої діяльності підприємства, а кінцевими показниками господарської діяльності підприємства є прибуток та дохід, вони характеризують ефект, отриманий в результаті виробничо-господарської діяльності підприємства. Оскільки приріст прибутку в промисловості відбувається приблизно на одну третину за рахунок зростання обсягу виробництва і на дві третини за рахунок зниження собівартості продукції, то саме собівартість, тобто шляхи її зниження, є основою вирішення великого кола проблем, пов"язаних з ефективною діяльністю підприємства.

Таким чином, коли посилюється конкурентна боротьба на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту, зниження собівартості продукції в сукупності з податковими пільгами набуває особливо великого значення.

Варто зауважити, що в останні роки спостерігається тенденція до зростання собівартості продукції підприємств: збільшення вартості сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання, збільшення процентних ставок за користування кредитом, підвищення тарифів на транспортні послуги, збільшення витрат на рекламу, збільшується сума амортизаційних відрахувань, в тому числі через переоцінку основних фондів. Велику роль відіграє збільшення питомої ваги заробітної плати в структурі витрат в умовах лібералізації цін і соціальної напруженості, одночасно збільшуються витрати на соціальне та пенсійне страхування. Все це зумовлює наступний виток інфляції.

У зв"язку з цим зростає потреба у підвищенні якості внутрішнього фірмового управління собівартістю через планування, облік і пошук резервів зниження собівартості продукції[14].

Крім того, на основі рівня собівартості одиниці виробленої продукції встановлюється рівень цін, а для підприємства, яке бажає досягти стійкого положення на ринку, становлення ціни має ключове значення для ефективності обраної стратегії. Ціна є інструментом стимулювання попиту і одночасно представляє собою головний фактор довгострокової рентабельності.

Тут необхідно визначитись, яка собівартість береться в основу ціноутворення. В даному контексті можна впевнено сказати, що кожному підприємству потрібні два види собівартості: повна - при нормальних умовах функціонування, маржинальна - в специфічних умовах діяльності.

Щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділяться на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якість продукції та її ціна: чим вище якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупця. Можливість зниження ціни досягається через досконале вивчення складу, порядку формування та резервів зниження саме показника собівартості.

Крім того, згідно чинного законодавства України базою оподаткування податком на додану вартість є вартість продажу товарів (робіт, послуг), визначена за вільними або регульованими цінами (тарифами). Розглядаючи економічну складову поняття ціни (за формулою), я дійшла висновку, що собівартість може як підвищити, так і зменшити податковий тягар на підприємство.

Таким чином, з вище сказаного, я визначила наскільки є важливим показник собівартості, його контролювання та визначення. Саме тому, основною задачею, я поставив розробку бази даних діяльності підприємства (в якій буде міститись більшість даних про саму фірму) з метою, можливості розрахунку показника собівартості, для подальшого його аналізу. Розробка автоматизованого робочого місця, є важливим етапом для діяльності підприємства, яка покликана покращити та автоматизувати розрахунок собівартості.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ НЕОБХІДНИХ ВИМОГ ДО ПОБУДОВИ АРМ

3.1. Аналіз вимог до апаратного забезпечення

Сьогодні персональні комп"ютери встановлюють на кожному робочому місці і вже, як правило, ніхто не сумнівається в їх необхідності. Значні обсяги коштів обчислювальної техніки і їх особлива роль у функціонуванні будь-якого підприємства ставлять перед керівництвом цілий ряд нових завдань.

При виборі апаратного забезпечення для підтримки інформаційного сервісу, необхідно враховувати різні фактори: функціональність і складність розв’язуваних завдань; склад і різноманіття типових дій, виконуваних тією чи іншою групою користувачів; кількість користувачів і інтенсивність їхньої роботи і та ін.

Саме тому на підприємстві:

1) Робочемісце кожного працівникаобладнаноперсональнимкомп’ютером;

2) Організованопостійний доступ до інформаційнихресурсівмережіInternet;

3) Розробленоєдину базу данихпідприємства;

4) Встановлено необхідні програмні продукти та забезпечення їх постійного оновлення.

Оновлюючи відділ технічної інформації і запроваджуючи процеси автоматизації обліку головний інженер минулого року обладнав відділ такими комп’ютерними засобами:

Використано однакових 5 ноутбуків для працівників, яким потрібно часто відправлятись у відрядження, на ділові зустрічі, а також для інших потреб підприємства, що вимагає портативності. Характеристики ноутбука: Экран

17.3" (1600x900) HD+ LED, глянцевый / IntelCorei3-4030U (1.9 ГГц) / RAM 4 ГБ / HDD 500 ГБ / nVidiaGeForce 820M, 2 ГБ / DVDSuperMulti / LAN / Wi-Fi / Bluetooth 4.0 / веб-камераHD / Linux / 3 кг / сірого кольору.

Також обладнуючи один офіс відділення було використано 10 персональних комп’ютерів на базі процесора IntelCorei3-3220 (3.3 ГГц) з оперативною пам’ятюю/ RAM 4 ГБ / HDD 500 ГБ / IntelHDGraphics / DVD+/-RW / LAN / DOS/ windows 7 та відповідно 10 моніторів, з такими характеристиками: розмір екрану “27”, тип матриці PLS, покриття – матове, контрастність екрану 1000:1.

Також на підприємстві використовується 5 принтерsd: HP LaserJet P1102w, PhilipsW6502, XeroxWorkCentre 5020B, LenovoGH2101 та Samsung SCX-3200. І сканер - CanonCanoScan LIDE 210.

Всі ПК об’єднані в локальну мережу за допомогою мережевого комутатора D-Link DES-1100-16/E.

3.2. Аналіз вимог до програмного та інформаційного забезпечення

Автоматизація управління підприємствами на основі економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки й інформаційних технологій є невід"ємною частиною процесу удосконалювання діяльності практично всіх підприємств.Останнім часом намітивсяякісноновийетап, якийхарактеризуєтьсяпрагненням до створенняінтегрованихавтоматизованих систем, щопоєднуютьусізавданняуправління. Цьомусприяютьрозподіленіобчислювальнісистеми й мережі, засобиведення баз даних, засобипроектування й впровадженняфункціональнихпідсистем.

Впровадженняінтегрованоїавтоматизованоїсистеми для будь-якогопідприємства є однієї з найбільштрудомістких і дорогих програмрозвитку.

У цихумовахнадзвичайно велика роль керівниківпідприємств, щоприймаютьрішеннястратегічного характеру в областікомп"ютеризації. Головне — виробленнястратегіїрозвиткуавтоматизації, яка гарантувала б досягненняцілейпідприємства. Цястратегія повинна базуватися на досягнутомурівніавтоматизаціїуправління, досвідірозроблювачів, особливостяхорганізаціївпровадження, фінансових і кадровихможливостяхпідприємства, світовихтенденціях.Найбільшважливоюскладовоюцієїстратегії є в рядівипадківобґрунтування й прийняттярішень з виборусистемиавтоматизації, наявної на українському ринку. Тому необхідно, щобкерівникипідприємствбулизнайомі з концепціямисучаснихінформаційнихтехнологій, способами їхпроектування й впровадження[17, c. 112-114].

Інформаційна система великого підприємства має забезпечувати:

- автоматизоване вирішення всього комплексу завдань бухгалтерського обліку, планування, аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, а також внутрішнього контролю;

- одержання оперативної інформації, що постійно змінюється, про поточний стан справ на підприємстві. Такий режим важливий для великих підприємств, які намагаються більш ефективно використовувати свої ресурси; вони можуть бути збитковими у разі, якщо інформація про рух і наявність товарів та інших засобів не оновлюється протягом короткого часу.

- можливість одержання зведених фінансових звітів [16, c.98].

Інформаційне забезпечення на Кондитерській корпорації «Рошен» по розрахунку собівартості продукції якісно регулюється і фіксується, тому тут проблем практично не має, проте слід добре провести аналіз програмного забезпечення, яке функціонує на підприємстві.

На даному підприємстві на кожному з ПК встановлена операційна система Windows7 Professional з 32-бітною платформою.

На кожний ПК встановлено ряд прикладних програм загального призначення таких як Ms-Office 2010 та деякі інші текстові редактори, архіватор - WinRAR 4.11, антивірус MicrosoftSecurityEssentials, TotalCommander 8.0, Finereader 9.0, 1С Підприємство 8.0, Notepad ++, AnyLogic 7.0.2 Professional та ін..

Побудова самого автоматизованого робочого місця буде здійснюватися з допомогою програмного продукту «Microsoft Access». Апаратне забезпечення підприємства дає змогу використовувати дану програму для створення АРМ по обліку розрахунку собівартості продукції. Слід навести короткі відомості про цей програмний продукт.

«Microsoft Access» (повна назва Microsoft Office Access) — система управління базами даних від компанії Майкрософт, програма, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Має широкий спектр функцій, включаючи зв"язані запити, сортування по різних полях, зв"язок із зовнішніми таблицями і базами даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати підпрограми, що працюють з базами даних. Версія Access 2010 (із комплексу програм Microsoft Office 2010).

Microsoft Access в даний час є однією з найпопулярніших серед настільних (персональних) програмних систем управління базами даних. Серед причин такої популярності слід зазначити:

• високий ступінь універсальності і продуманості інтерфейсу, який розрахований на роботу з користувачами самої різної кваліфікації. Зокрема, реалізована система управління об"єктами бази даних, дозволяюча гнучко і оперативно переходити з режиму конструювання в режим їх безпосередньої експлуатації;

• глибоко розвинені можливості інтеграції з іншими програмними продуктами, що входять до складу Microsoft Office, а також з будь-якими програмними продуктами, що підтримують технологію OLE;

• багатий набір візуальних засобів розробки[15, c. 45].

Основні розділи головного вікна відповідають типам об"єктів, яких може містити база даних Access. Це Таблиці, Запити, Звіти, Макроси і Модулі. Заголовок вікна містить ім"я файлу бази даних. В даному випадку він називається TradeTest.

Специфічною особливістю СУБД Access є те, що вся інформація, що відноситься до однієї бази даних, зберігається в єдиному файлі. Такий файл має розширення *.mdb. Дане рішення, як правило, зручне для непрофесійних користувачів, оскільки забезпечує простоту при перенесенні даних з одного робочого місця на інше. Внутрішня організація даних в рамках mdb-формату мінялася від версії до версії, але фірма Microsoft підтримувала їх сумісність від до верху низу, тобто бази даних з файлів у форматі ранніх версій Access можуть бути конвертовані у формат, використовуваний у версіях пізніших.

РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ 4.1. Математичнареалізація

Перелік і склад статей калькуляціїсобівартостіпродукціївстановлюютьсяпідприємствомсамостійно. Підприємствоможетакожрозроблятивласніметодикалькулюваннясобівартостіпродукції та використовувативжевідомі.

Для розрахункупоказникасобівартостіможнавиділититакіметоди: процесний, попередільний, показний, післяопераційний та обліквитрат за функціями. Всіціметоди в результатіприводять до одного результату, але кожнепідприємствовибираєсвій метод, таким чином, щоброзрахунок не викликавтруднощів і давав швидкий результат [11].

В своїйпрограмі, для розрахункупоказникасобівартості я використала попроцесний метод, так як, на мою думку він є одним з найпростіших, не потребуєвеликоїкількостівхіднихданих.

Попроцесний (попередільний) - система калькулювання за процесами. Назва походить від слова "переділ", що позначає окрему закінчену фазу обробки предметів праці (крім останньої), внаслідок якої підприємство отримує не кінцевий продукт переробки, а напівфабрикат власного виробництва.

Застосовується на підприємствах, де матеріальні ресурси в процесі виробництва проходять ряд переділів, фаз або з одних вихідних матеріалів в одному технологічному процесі одержують різні види продукції. За таких умов неможливо повністю віднести всі витрати до певного замовлення, наприклад у серійних виробництвах на безперервній основі (випічка одного виду хліба, виготовлення певного виду цукерок тощо), та недоцільно вести облік витрат за кожним окремим зразком продукції.

Сутність попроцесного методу в тому, що всі виробничі витрати (прямі і

непрямі) акумулюються за технологічними процесами (стадіями обробки, переділами) або цехами протягом певного періоду. Витрати обліковуються в кожному цеху, починаючи з обробки сировини і закінчуючи випуском конкретного продукту. Собівартість продукції, виробленої кожним наступним цехом, складається з витрат, що мали місце в межах цього цеху, і собівартості напівфабрикатів, виготовлених у попередньому (в технологічному ланцюжку) підрозділі підприємства. Вимірюється обсяг випуску продукції за цей період. Собівартість одиниці продукції розраховується шляхом ділення всіх виробничих витрат процесу за період на обсяг випуску продукції.

В процесі цього методу використовують простий одно кроковий спосіб калькуляції собівартості. Собівартість одиниці продукції визначається шляхом ділення повної суми витрат за певний період на кількість одиниць продукції, отриманий за цей період [6,120].

(4.1)

де, С – собівартість одиниці продукції, V – сума витрат за певний період, X – кількість одиниць продукції отриманої за певний період.

Для розрахунку загальної суми грошових витрат, я скористався такою формулою:

(4.2)

де, V – загальні витрати, FOP – фонд оплати праці, А – сума амортизаційних відрахувань, Р – величина податку.

В свою чергу, кожен з вище перерахованих показників розраховується за своїми відповідними формулами:

(4.3)

де, Z – величина заробітної плати одного працівника, n – кількість працівників.

(4.4)

де, OF – величина основних фондів всіх відділень підприємства, k – термін корисного використання об’єкта.

(4.5)

сума сплаченого податку, як видно з формули розраховується шляхом множення фонду оплати праці на величини 0,3719, тому що відповідно до податкової системи України для осіб, які займаються вирощуванням зернових, технічних культур податкова ставка становить 37,19% [12].

Таким чином, можна записати загальну формулу, для розрахунку сумарної величини витрат:

(4.6)

А загальна формула собівартості одиниці продукці їмає вигляд:

(4.7)

4.2. Модель даних

Основою бази даних є модель даних - абстрактне представлення реального світу, що відображає тільки ті об"єкти, що безпосередньо стосуються програми. Це, як правило, визначає специфічну групу об"єктів, їх атрибутивне значення і відношення між ними. В випадку ГІС, використовується механізм представлення і організації просторової моделі даних, або растрової моделі даних. Вона не залежить від комп"ютерної системи і пов"язана тільки з структурою даних [21, c. 56].

Існують такі моделі даних:

- Ієрархічна модель даних;

- Мережева модель даних;

- Реляційна модель даних;

- Об’єктно-орієнтована модель даних.

В даній роботі для побудови бази даних, яка буде використовуватися на Кондитерській корпорації «Рошен» використовується реляційна модель даних.

У реляційній моделі даних об"єкти і взаємозв"язки між ними представляються за допомогою таблиць. Взаємозв"язки також подаються як об"єкти. Кожна таблиця представляє один об"єкт і складається з рядків і стовпців. Таблиця повинна мати первинний ключ (ключовий елемент) — поле чи комбінацію полів, що єдиним способом ідентифікують кожний рядок у таблиці.

Реляційна модель даних найкраще підходить для невеликої бази даних, яка регулюватиме тільки облік розрахункусобівартості продукції, оскільки передбачається невелика кількість таблиць, де за допомою різних зв’язків між таблицями можна буде організувати якісну і швидку роботу, без обмежень в накопиченні даних.

Назва «реляційна» (relational) пов"язана з тим, що кожен запис у таблиці даних містить інформацію, яка стосується якогось конкретного об"єкта. Крім того, зв"язані між собою дані навіть різних типів в моделі можуть розглядатися як одне ціле.

Таблиця має такі властивості:

- кожний елемент таблиці являє собою один елемент даних;

- повторювані групи відсутні;

- усі стовпці в таблиці однорідні; це означає, що елементи стовпця мають однакову природу;

- стовпцям присвоєні унікальні імена;

- у таблиці немає двох однакових рядків.

Порядок розміщення рядків і стовпців у таблиці довільний; таблиця такого типу називається відношенням. У сучасній практиці для рядка використовується термін «запис», а для стовпця термін «поле».

Оскільки реляційна структура концептуально проста, вона дозволяє реалізовувати невеликі і прості (і тому легкі для створення) бази даних, навіть персональні, сама можливість реалізації яких ніколи навіть і не розглядалася в системах з ієрархічною чи мережною моделлю.

Недоліком реляційної моделі даних є надмірність по полях (для створення зв"язків між різними об"єктами бази даних).

Практично всі існуючі на сьогоднішній день комерційні бази даних і програмні продукти для їх створення використовують реляційну модель даних[16, c. 13-14].

Якщо детальніше розглядати базу даних, яка організована для обліку розрахунку собівартості продукції на Кондитерській корпорації «Рошен» і модель даних, яка використана для створення АРМ спеціаліста, слід зауважити, що ця модель даних, створена, для спрощення взаємодії різних таблиць і організації розрахунків, які включатимуть різні об’єкти всієї бази даних. Тому слід детальніше розглянути зв’язки між об’єктами і саму модель даних створену для підприємства. На рисунку 4.1. наведена схема моделі даних, яка використовується для створення даного АРМ.

Рис.4.1. Схема моделі даних

Схема моделі даних представлена п’ятьма таблицями. Всі елементи бази даних з’єднані між собою, немає абсолютно відокремлених об’єктів, не зв’язаних з більшістю. Це дасть змогу звертатися за допомогою запитів до всіх об’єктів БД.

База даних побудова таким чином, щоб всі таблиці були з’єднані між собою, на схемі даних видно, що таблиця «Постачальники» і «Поставки» з’єднані зв’язком один до багатьох це говорить про те, що один постачальник може здійснити багато поставок. Між таблицями «Поставки» та «Відділення» зв’язок багато до одного, тобто в одне відділення може бути здійснене багато поставок; між «Відділення» і «Працівники» один до багатьох, в одному відділенні може працювати багато працівників; і на кінець між таблицями «Відділення» та «Продукція» зв’язок один до багатьох, з цього можна зробити висновок, що одне відділення може випустити, а точніше виростити велику кількість продукції.

Також, за допомогою пакета імітаційного моделювання AnyLogicствориламодель процесів для Кондитерської корпорації «Рошен», яка дає змогу встановлювати багато факторів, пов’язаних з постачанням сировини. Модель процесів показує основні стадії кругообігу грошових коштів від закупок сировини до реалізації готової продукції, одним з елементів якого є собівартість.

Модель процесів, зображена на рисунку 4.2,у якійелементи оборотного капіталу є частиноюбезперервного потоку господарськихоперацій. Купівляпризводить до збільшеннявиробничихзапасів і відтокугрошовихкоштів; виробництвоведе до зростанняготовоїпродукції; реалізаціяведе до зростаннягрошовихкоштів в касі і на розрахунковомурахунку. Цей цикл операційбагаторазовоповторюється і в підсумкузводиться до грошовихнадходжень і платежам.

Рис. 4. 2 Модель процесів в AnyLogic

4.3 Модель реалізації

Модель реалізації – це втілення в життя за допомогою певного програмного засобу ідей та зібраної інформації для виконання ними певних функцій. В даному випадку, говорячи про модель реалізації, ми створюємо автоматизоване робоче місце, яке повинно полегшити роботу по обліку розрахунків з постачальниками. Тобто, завдання цієї моделі – об’єднати всі розробки, які включені в модель даних і в модель процесів і змусити їх працювати, забезпечуючи потреби фірми. Врахувати побажання бухгалтерського персоналу, створити якісну систематизацію інформації для забезпечення обліку розрахунків з постачальниками, все це необхідно врахувати при реалізації проекту[27, c.15].

Спочатку, для побудови бази даних є її заповнення. На основі здійснення концептуального проектування, я вирішила створити такі таблиці, які виступають вхідними даними: відділення (містить інформацію про назву, місце розташування, величину основних фондів та керівника відділення); продукція (основними полями є дата збору, об’єм збору та площа); співробітники (містить всю необхідну інформацію про співробітників кожного відділу); постачальники (його місце розташування, контактну інформацію); поставки (в цій таблиці описані всі необхідні дані для здійснення поставок ресурсів). Кожну з цих таблиць можна побачити в додатках з В по Д.

Наступним кроком, було формування запитів, які лягли в основу розрахунку собівартості. Оскільки з формули собівартості випливає, що потрібно мати величину поставок інгредієнтів та кількість виготовленої продукції.

Рис. 4. 3 Запит на виведення інформації про поставки ресурсів

Рис. 4.4 Асортимент виготовленої продукції по кожному з відділень

Далі потрібно розрахувати суму загальних витрат по кожному з відділах, саме тому я створив наступний запит, який здійснює розрахунок: величини фонду праці, суму річних амортизаційних відрахувань, податкові стягнення та величину вище перерахованих показників, які є ключовими елементами при розрахунку показника собівартості.

Рис. 4.5 Розрахунок сумарних витрат

Створення цього запиту в режимі конструктора можна побачити на додатку Е.

Наступним моїм кроком був розрахунок показника собівартості. Результат виконання даного запиту можна побачити на Рис.4.4.

Рис. 4.6 Результати запиту на розрахунок показника собівартості

Для подання річних звітів про діяльність фірми, зокрема таких її показників як амортизація, податок та собівартість, я створила звітпро результати роботи. Результати виконання цієї операції можна побачити в додатку Є.

Для зручного користування базою даних, я створила наступні форми.

Рис. 4. 7 Форма «Співробітники»

Рис. 4. 8 Форма «Постачальники»

Також, для ще зручнішого користування я вирішила розмістити усю інформацію у загальній формі, у якій можна переглядати дані про співробітників, постачальників, продукцію та звіт про результати роботи корпорації «Рошен».

Рис. 4.9 Форма бази даних Кондитерської Корпорації «Рошен»

Висновок

Курсова робота виконана за матеріалами Кондитерської корпорації «Рошен», на основі яких було проаналізовано доцільність реформування відділу технічної інформації і його потреба у створенні АРМ спеціаліста по обліку розрахунку собівартості продукції.

Сучасне оснащення апаратним забезпеченням підприємства дає змогу зробити висновок, що підприємство буде зацікавлене у розвитку і впровадженні автоматизованих систем, що значно полегшить роботу персоналу. Автоматизація повинна стосуватися не тільки обліку розрахунку собівартості продукції, а і всього бухгалтерського обліку на підприємстві. Це дасть змогу скоротити персонал бухгалтерів і суттєво зекономити кошти, оскільки сучасна автоматизована інформаційна система здатна справлятися з усіма обліковими операціями.

Тому, в процесі виконання курсової роботи, я здійснив аналіз діяльності Кондитерської корпорації «Рошен», а саме проаналізувала основний вид діяльності, організаційну структуру управління, відобразила повну характеристику технічного та інформаційного забезпечення фірми. АРМ спеціаліста не можливе без автоматизованої обробки інформації, тому для ефективнішої та кращої роботи, я створив базу даних, яка містить всю необхідну інформацію для проведення необхідних розрахунків.

За допомогою створеного АРМ, підвищується оперативність та простота роботи підприємства, зменшується трудомісткість та час працівників на обробку інформації, з’явилась можливість зручного коригування, переглядання та пошук необхідної інформації, отримання річних звітів діяльності підприємства. Створивши АРМ на базі персональних комп’ютерів, можна відмітити такі перtваги: покращиласьзручність роботи і дружній інтерфейс комп’ютерів по відношенню до користувача; компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації; порівняно проста організація технічного обслуговування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атамас, П. Й Управлінський облік [Текст]: навчальний посібник. // П. Й Атамас. – К.: Центр учбової літератури. – 2009. – 440 с.

2. Береза А. М. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 80 с.

3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств: навч.посібник.- Львів: “Сполон”, 1998, – 117с.

4. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Підручник //

5. Вендров А.М. Проектирование ПО экономическихинформационных систем: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 352 с.

6. Голов, С. Ф. Управлінський облік [Текст] : підручник.- 2-ге вид.// С. Ф. Голов – К.: Лібра. - 2004 – 704 с.

7. Домбровський, В. М. Управлінський облік [Текст] : навч. посіб. // За ред.. В. М. Домбровського. – К.: КНЕУ. - 2005 – 278 с.

8. Доступно з: http://b-ko.com/book_144_glava_50_3.1

9. Доступно з: http://www.roshen.com.ua

За ред. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП «Рута». - 2002. – 480 с. - ISBN 966 -580-132-5.

10. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб., 4-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2008. – 343 с.

11. Ільків, Л.А. Класифікація витрат виробництва як необхідна передумова об’єктивного обліку і дійового контролю [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://magazine.faaf.org.ua/content/view/429/35/ - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

12. Кірейцева Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник / - Київ: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

13. Корецький, М. Х Управлінський облік [Текст] : навч. посіб. // М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек – К.: Центр навчальної літератури. - 2007 – 296 с.

14. Костенко, О.М. Калькулювання собівартості продукції і її значення для інформаційної обліково-аналітичної системи підприємства [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/8_kostenko.htm - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

15. Лавінський Г.В. та ін. Автоматизованісистемиобробкиекономічноїінформації.-К.: Вища школа, 1995 р., - 265c.

16. Муравський В. В. Відмова від первинного документування як чинник інтеграції повністю автоматизованої системи обліку.// Бухгалтерських облік і аудит. -2009. -№10. – С.32-45.

17. Партин, Г. О. Управлінський облік [Текст]: навч. посіб.- 2-ге вид., випр. і доп. // Г. О. Партин, А. Г. Загородній. – К.: Знання. – 2007. – 303 с.

18. Пасічник В. Г. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник/ В. Г. Пасічник, О. В. Акіліна; М-во освіти і науки України, Ін-т муніципального менеджменту та бізнесу. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 255 с.

19. Плаксієнко, В.Я. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України [Текст] : навчальний посібник // В. Я. Плаксієнко, Л. М. Письмяченко, Є. І. Рябий. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 490с.

20. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 // Урядовий кур’єр № 162 від 01.09.99 р.

21. Про підприємство: Закон Українивід 27.02.91 // НовізакониУкраїни–К,1991.

22. ПушкарО.І. Інформатика. Посібник, Київ, 2001 – 696 с.

23. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Основиінформаційних систем. – К.: КНЕУ, 1997, - 252с.

24. Сук, П. Л. Закриття бухгалтерських рахунків і калькулювання собівартості продукції. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_2/15_Suk.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

25. Сук, Л. К, Сук, П. Л. Калькуляція в бухгалтерському обліку [Текст] // Л. К Сук, П. Л. Сук // Бухгалтерія в сільськомугосподарстві. – 2003. – № 4. – С. 2-4.

26. Тлучкевич, Н. В. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/En/O_FN/2008_5_2/zbirnuk_O_FN_5_Ч_2_264.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

27. Турило, А. М. Управління витратами підприємства [Текст]: навч. посібник. // А. М. Турило, Ю. Р. Кравчук. - К.: Центр навчальної літератури. - 2006. - 120 с.

28. Шквір, В. Інформаційні системи і технології в обліку [Текст] : навч. посіб. / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній, О.С. Височан. – К.: Знання, 2007. - 439с.

29. Шумеров Е.Л., Умнова Э.А., Воропаева Т.В. Автоматизированныеинформационныесистемыбухгалтерскогоучета, анализа и аудита.- М. «Перспектива» - 2007г.- 365с.

30. Ярмоленко, В. П. Про склад і класифікацію виробничих витрат [Текст] // В. П. Ярмоленко// Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2000. – №11. – С. 20–24.

Додаток А

Організаційна структура Кондитерської компанії «Рошен»