КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональна економіка»
Тема: «Регіональна економіка сільського господарства України»
ЗМІСТ
ВСТУП
1 Продукція сільського господарства України (1990, 1995, 1996, 1997-2005) (діаграми)
2 Земельна площа і площа сільськогосподарських угідь по регіонах (карта, діаграми)
3 Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах (карта, діаграми)
4 Перелік регіонів першої «сімки» по валовому збору: зерна, цукрового буряка, насіння соняшника, картоплі, овочів
5 Перелік регіонів першої «сімки» по наявності поголів^я худоби (велика рогата худоба, свині, вівці та кози), виробництву м^яса, молока, яєць
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об^єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва. Всі землі України не залежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави.
За рівнем розвитку, природо-ресурсним та соціально-економічним потенціалом Україна належить до середньо розвинутих країн світу з перехідною економікою. Проте вона співмірна з такими найбільшими країнами Європи, як Німеччина, Великобританія, Франція, Італія.
Україна мало поступається названим державам за потенціалом виробництва багатьох видів промислової продукції, зокрема сталі, залізної руди, мінеральних добрив. Переважає Італію у виробництві електроенергії, посідає 2 місце у Європі за видобутком вугілля. За сільськогосподарським потенціалом і пов^язаними з ними галузями агропромислового комплексу посідає у Європі 1 і 2 місце по виробництву зерна, цукрових буряків, цукру-піску, молока і ін.
Земля – один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства, і одночасно – предмет та засіб праці. Загальний земельний фонд України становить близько 603,6 тис. км2, з яких 71,2% становлять сільськогосподарські землі, головним чином сільськогосподарські угіддя, якими зайнято майже 70% території України (у тому числі: рілля – 55,1%, багаторічні насадження – 1,7%, сіножатні і пасовища – 12,5%). Лісами вкрито 17,2% загальної площі держави, під забудовами знаходяться 3,8%. Майже 4% території України вкрито водою, 1,5% зайнято болотами. Інші землі (яри, піски, зсуви, радіоактивно забруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України.
Структура сільськогосподарських угідь значно впливає на регіональні особливості розміщення сировинної бази агропромислового комплексу. Саме тому вони викликають особливий інтерес. Показник забезпеченості населення сільськогосподарськими угіддями вважають найбільш об^єктивним при економічних оцінках земельних ресурсів. В Україні він складає 0,8 га на одного жителя, з них 0,65 га становить рілля.
Сільськогосподарські угіддя сконцентровані на території нерівномірно. Їх площа зростає від 37% у гірсько-лісовому регіоні Карпат до 90% у степах. На орні землі (ріллю) у структурі сільськогосподарських угідь припадає близько 76%, що свідчить про високу розораність території України. За цим показником Україна займає перше місце в Європі.
Розподіл земельного фонду України за землекористувачами: державні та колективні сільгосппідприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фермерство – 77,3% земельного фонду; лісогосподарські підприємства – 11,9%; підприємства промисловості, транспорту, зв^язку та ін. – 3,5%; землі держаної власності – 5,5%, всі інші – 1,8%. Найвища залученість земель у господарство є у Львівській, Донецькій, Тернопільській областях; найвища сільськогосподарська освоєність території – Запорізька (88,3%), Миколаївська(86,6%), Кіровоградська (85,7%), Дніпропетровська (82,8%), Одеська (83,2%) та Херсонська (81,4%) області.
Проте особливе значення має продуктивність земель, яка залежить від природної родючості ґрунтів. У структурі ґрунтового покрову України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55% площ орних земель. 10% орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9% – каштанові, 7% – підзолисті, 6,7% – сірі лісові, 2,5% – солонцюваті, 2% – лужні та ін. В Україні зосереджено 25% покритих чорноземом площ світу[1].
1 Продукція сільського господарства України (1990, 1995, 1996, 1997-2005) (діаграми)
Рис.1.1 - Територіальна спеціалізація сільського
господарства України [10]
Рис.1.2. – Динаміка виробництва продукції сільського господарства України [16]
Рис.1.3 – Динаміка виробництва окремих видів продукції сільського господарства України
(тваринництво) [16]
Рис.1.4 – Динаміка виробництва окремих видів продукції сільського господарства України
(рослинництво) [16]
Рис.1.5 – Динаміка темпів росту продукції сільського господарства України [16]
Стан сільського господарства у січні–вересні 2007 року[2]
Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-вересень п.р. проти відповідного періоду 2006р. скоротився на 5,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 6,4%, у господарствах населення – на 4,4%, що обумовлено зменшенням виробництва продукції рослинництва, особливо зернових культур.
Рослинництво. За 9 місяців п.р. обсяг виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2006р. скоротився на 8,9%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 14,1%, у господарствах населення – на 5,7%.
Хід збирання врожаю станом на 1 жовтня 2007р. характеризується такими даними (у порівнянні з 2 жовтня 2006р.):
Таблиця 1.1
Хід збирання врожаю 2007 року
Валовий збір | Зібрана площа | Урожайність | ||||||
тис.т | 2007р. до 2006р. | тис.га | 2007р. до 2006р. |
ц з 1 га |
2007р. (+, -) до 2006р. |
|||
+, — | у % | +, — | у % | |||||
Зернові та зернобобові культури (вкл. кукурудзу)1 |
25454,9 | –4893,7 | 83,9 | 12060,6 | –598,7 | 95,3 | 21,1 | –2,9 |
у тому числі | ||||||||
пшениця (озима та яра)2 |
14532,1 | 150,7 | 101,0 | 5927,6 | 552,3 | 110,3 | 24,5 | –2,3 |
кукурудза на зерно | 2636,8 | 1481,8 | 228,3 | 686,4 | 363,2 | 212,4 | 38,4 | 2,7 |
просо | 78,7 | –45,4 | 63,5 | 74,6 | –26,5 | 73,8 | 10,5 | –1,8 |
гречка | 194,0 | –53,6 | 78,3 | 237,1 | –69,7 | 77,3 | 8,2 | 0,1 |
Рис | 56,4 | 22,4 | 166,0 | 10,4 | 4,0 | 162,5 | 54,1 | 1,5 |
Соняшник1 |
2680,9 | –612,9 | 81,4 | 2014,8 | –201,5 | 90,9 | 13,3 | –1,6 |
Цукрові буряки (фабричні) | 3745,3 | –3148,6 | 54,3 | 126,4 | –124,0 | 50,5 | 296 | 21 |
Картопля | 18908,5 | –289,9 | 98,5 | 1427,3 | –17,9 | 98,8 | 132 | –1 |
Овочі відкритого ґрунту | 4783,4 | –788,1 | 85,9 | 354,1 | 1,7 | 100,5 | 135 | –23 |
Плоди та ягоди | 1055,5 | 221,9 | 126,6 | 147,9 | 3,5 | 102,4 | 71,3 | 13,5 |
На початок жовтня п.р. виробництво зернових культур (включаючи кукурудзу) склало 25,5 млн.т (у початково оприбуткованій вазі), що на 16% менше порівняно з початком жовтня 2006р., в т.ч. сільськогосподарськими підприємствами намолочено 19,5 млн.т (на 15% менше), господарствами населення – 6,0 млн.т (на 19% менше).
Аграрними підприємствами зібрано 2,1 млн.т насіння соняшнику при середній урожайності 14,0 ц з 1 га (торік – відповідно 2,6 млн.т та 15,0 ц); цукрових буряків – 3,5 млн.т, що на 42% менше проти минулорічного (при зростанні урожайності до 303 ц з 1 га проти 280 ц – торік, зібрані площі майже вдвічі менші, ніж на початок жовтня 2006р.).
З урахуванням трансформації посівних площ на початок жовтня п.р. аграрним підприємствам (крім малих) залишалося зібрати 1,6% площ зернових та зернобобових культур (без кукурудзи), що підлягають до збирання (на початок жовтня 2006р. – 1,5%), кукурудзи на зерно – 74,7% (90,7%), соняшнику – 42,6% (42,9%), цукрових буряків (фабричних) – 76,7% (67,1% – торік).
Озимі на зерно і зелений корм (крім ріпаку) під урожай 2008 року аграрними підприємствами (крім малих) посіяно на площі 3,94 млн.га (99,6% минулорічного рівня), з яких 3,87 млн.га (98,2%) – посіви на зерно.
Тваринництво. У січні-вересні 2007р. обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2006р. зріс на 0,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 5,4%, а в господарствах населення – скоротився на 2,5%.
Зростання загального виробництва м^яса відбулося за рахунок збільшення обсягу реалізації худоби та птиці на забій в сільськогосподарських підприємствах (на 23%). У структурі їхньої реалізації частка птиці становила 53% (у 2006р. – 54%), великої рогатої худоби – 23% (26%), свиней – 23% (21%). У той же час, відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій склало 100% (торік – 109%).
Таблиця 1.2
Виробництво основних видів продукції тваринництва
Усі категорії господарств |
Аграрні підприємства |
Господарства населення |
Частка населення, % |
|||||
січень-вересень 2007р. |
у % до січня-вересня 2006р. |
січень-вересень 2007р. |
у % до січня-вересня 2006р. |
січень-вересень 2007р. |
у % до січня-вересня 2006р. |
січень-вересень 2006р. |
січень-вересень 2007р. |
|
М^ясо3, тис.т |
1871,6 | 109,8 | 910,0 | 122,9 | 961,6 | 99,6 | 56,6 | 51,4 |
Молоко, тис.т | 9719,4 | 92,8 | 1758,6 | 87,8 | 7960,8 | 94,0 | 80,9 | 81,9 |
Яйця, млн.шт. | 10972,3 | 98,1 | 5513,9 | 97,8 | 5458,4 | 98,3 | 49,6 | 49,7 |
За 9 місяців п.р. проти відповідного періоду 2006р. аграрні підприємства зменшили продаж населенню молодняку свиней – на 150 тис. голів (на 17%), птиці – на 4,6 млн. голів (на 9,5%), а великої рогатої худоби – збільшили на 9,6 тис. голів (на 4%).
За розрахунками, на 1 жовтня 2007р. загальне поголів^я великої рогатої худоби склало 6,4 млн. голів (на 8% менше, ніж на 1 жовтня 2006р.), у т.ч. корів – 3,3 млн. (на 9% менше); більше було свиней – 8,3 млн. (на 2%); залишилася практично на минуло-річному рівні чисельність птиці всіх видів (196,7 млн.) та овець і кіз (1,9 млн. голів).
Станом на 1 жовтня п.р. в аграрних підприємствах (крім малих) було в наявності кормів усіх видів 3,1 млн.т кормових одиниць, що на 19% менше, ніж на відповідну дату 2006р., у т.ч. концентрованих – 1,1 млн.т к.од. (на 15% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 7,5 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – по 2,6 ц к.од. (на 1 жовтня 2006р. – відповідно 8,9 ц та 3,0 ц к.од.).
Реалізація сільськогосподарської продукції. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень–вересень 2007р. порівняно з відповідним періодом 2006р. зменшився на 3%, у т.ч. продукції рослинництва – на 14%, проте обсяг продукції тваринництва збільшився на 11%. Середні ціни продажу продукції аграрними підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–вересень 2007р. порівняно з відповідним періодом 2006р. зросли на 29%, у т.ч. на продукцію рослинництва - на 53%, тваринництва – на 9%.
Таблиця 1.3
Реалізація основних видів продукції аграрними підприємствами
у січні–вересні 2007 року
Обсяг реалізованої продукції |
Середня ціна реалізації |
Довідково: вересень 2007р. |
||||
тис.т |
у % до січня-вересня 2006р. |
грн. за т (тис.шт.) |
у % до січня-вересня 2006р. |
грн. за т (тис.шт.) |
у % до серпня 2007р. |
|
Зернові культури | 8349,1 | 73,7 | 806,2 | 162,1 | 924,0 | 106,5 |
у т. ч. пшениця | 4877,3 | 82,0 | 760,0 | 148,9 | 862,3 | 107,2 |
Насіння соняшнику | 1508,2 | 124,7 | 1566,7 | 159,6 | 1989,0 | 113,4 |
Цукрові буряки | 949,3 | 47,3 | 152,3 | 84,4 | 152,3 | 125,0 |
Худоба та птиця (у живій вазі) |
910,0 | 122,0 | 6165,6 | 95,6 | 7536,2 | 107,5 |
у тому числі | ||||||
велика рогата худоба | 231,0 | 114,2 | 5472,5 | 101,0 | 6111,1 | 100,7 |
свині | 201,8 | 135,2 | 7273,3 | 83,7 | 9213,1 | 103,3 |
птиця | 472,6 | 121,2 | 6051,7 | 98,5 | 7607,3 | 112,9 |
Молоко та молочні продукти | 1424,5 | 89,2 | 1512,2 | 148,7 | 1777,1 | 112,9 |
Яйця, млн.шт. | 4766,6 | 98,2 | 233,1 | 130,0 | 311,0 | 121,0 |
Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства. За 9 місяців п.р. від усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників на переробні підприємства надійшло 534 тис.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 29% більше, ніж за 9 місяців 2006р., та 4,6 млн.т молока (на 5% більше). Крім того, переробними підприємствами перероблено 414 тис.т власно вирощеної худоби та птиці (на 24% більше, ніж торік). Частка господарств населення у загальному обсязі закупленої переробними підприємствами худоби та птиці порівняно з минулорічним періодом зросла з 37,8% до 38,9%, молока – з 60,6% до 63,9%.
Наявність зерна. Станом на 1 жовтня 2007р. на підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, та в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) було в наявності 14,2 млн.т зерна (на 5% більше проти 1 жовтня 2006р.), у т.ч. 8,4 млн.т пшениці (на 15% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 7,2 млн.т зерна (на рівні минулорічного), у т.ч. 4,1 млн.т пшениці (на 20% більше). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 7,0 млн.т зерна, у т.ч. зернозберігаючі – 4,7 млн.т.
Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючі та переробні підприємства, у січні–вересні п.р. становила 822 грн. за т, з них на пшеницю – 792 грн. за т (торік – відповідно 534 грн. та 551 грн. за т).
2 Земельна площа і площа сільськогосподарських угідь по регіонах (карта, діаграми)
Ефективність регіональної політики залежить від чіткого визначення території регіону, його меж, природно-ресурсного та соціально-економічного стану. Адже регіон — це об"єкт регіональної політики, — тому велике значення має економічне районування країни, тобто виокремлення на її території самостійних регіонів, які представляють економічні райони.
Економічне районування України — непроста проблема. Регіональний аналіз для здійснення районування доцільно почати на рівні адміністративних областей. Шляхом синтезу найважливіших показників економічного розвитку (національний дохід на душу населення; валовий продукт на душу населення; продуктивність суспільної цраці; виробництво продукції промисловості й сільського господарства на душу населення; обсяг матеріального достатку на душу населення; забезпеченість території природно-ресурсним потенціалом; демографічний потенціал тощо) В. Поповкін визначив вагу кожної області в економіці країни й сформував групи-мезорайони: Донбас, Катеринославське Придніпров"я, Слобідська Україна, Київське Полісся, Волинське Полісся, Українські Карпати, Поділля, Середнє Придніпров"я, Північне Причорномор"я, Крим. На підставі мезорайонування він виокремив п"ять макроекономічних районів [12]:
1) Центральноукраїнський (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська, Кіровоградська області);
2) Донбас та Нижнє Придніпров"я (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька області);
3) Слобідська Україна (Харківська, Сумська, Полтавська області);
4) Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим);
5) Західноукраїнський (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франків-ська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська, Чернівецька області).
Мережа районів, яку запропонував В. Поповкін, є найбільш обґрунтованою, бо об"єктивно віддзеркалює особливості сучасного регіонального розвитку України. Тому характеристика макрорегіонів України в курсовій роботі дається саме за В. Поповкіним. Назви деяких регіонів спрощені, а саме: Донбас і Нижнє Придніпров"я ми названі Донецько-придніпровським районом, а Слобідська Україна — Північно-Східним.
1) ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
Район складається з Київської, Чернігівської, Черкаської, Житомирської й Кіровоградської областей. За територією (136,2 тис. км2, або 22,6% загальноукраїнського показника) він поступається лише Західноукраїнському, а за кількістю населення (9,9 млн чол.) — Донецько-Придніпровському й Західноукраїнському.
Агропромисловий комплекс Центральноукраїнського району є однією з найважливіших ланок структури народного господарства. Значення сільського господарства й харчової промисловості виходить за межі району. Питома вага валової продукції сільського господарства в загальноукраїнському обсязі становить 23% (друге місце після Західноукраїнського району). На Центральноукраїнський район припадає 21% виробленого країною зерна, 28% цукрових буряків, 13% соняшнику, 19% овочів, 22% м"яса, 27% картоплі.
Агропромисловий комплекс району характеризується великою структурно-галузевою різноманітністю, що зумовлює його розташування у трьох природно-кліматичних зонах. Полісся спеціалізується на молочно-м"ясному скотарстві, льонарстві й картоплярстві. За виробництвом картоплі Чернігівська область посідає перше місце серед областей України, хоч загалом район у цьому відношенні поступається Західноукраїнському. Спеціалізація лісостепової зони — цукрові буряки, зернові культури (пшениця, ячмінь), м"ясо-молочне скотарство, свинарство. Більша частина території району входить до "цукрового поясу" України. Південна половина Кіровоградщини входить до степової зони. Тут ще є цукрові буряки, але вже з"являється соряшник. Зернові культури (пшениця, ячмінь, кукурудза) мають більшу питому вагу в посівах в порівнянні з попередніми зонами. Скотарство має м"ясо-молочний напрямок; поширене свинарство, яке базується, зокрема, на зерні, відходах цукроваріння й олійництва.
2). ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
До складу району входять Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Фран-ківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська та Чернівецька області. Це — найбільший район в Україні за площею (158 км2, або 26,1% території України) і другий за кількістю населення (13,2 мільйони чоловік, або 26,0%) після Донецько-Придніпровського.
Агропромисловий комплекс характеризується значним обсягом валової продукції та галузевою різноманітністю; це район зернового господарства, найбільшого в країні виробництва цукрових буряків (43% до загальноукраїнського виробництва), льонарства, овочівництва, виробництва м"яса (27%), у Закарпатті вирощується виноград.
За природними умовами район поділяється на кілька зон сільськогосподарської спеціалізації. Полісся спеціалізується на молочно-м"ясному скотарстві, льонарстві, картоплярстві. Передкарпатська зона представлена льонарством, цукровими буряками, скотарством м"ясо-молочного напряму, свинарством. Гірська зона Карпат зайнята пасовиськами зі спеціалізацією на м"ясо-молочному скотарстві й вівчарстві.
Найбільшу територію займає лісостепова зона, яка спеціалізується на виробництві цукрових буряків, зернових культурах (пшениця, ячмінь), м"ясо-молочному скотарстві, свинарстві. Три області Поділля (Вінницька, Хмельницька і Тернопільська) виробляють 68% цукрових буряків району, 61% зерна, 42% овочів, 44% м"яса. Найбільш розвинений АПК у Вінницькій області. Закарпаття спеціалізується на виноградарстві, овочівництві, тютюнництві, м"ясо-молочному скотарстві, вівчарстві.
3). ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
Складається з Донецької, Луганської, Дніпропетровської й Запорізької областей. Територія району — 112,3 тис. км2 (18,6% території країни), населення — 13,6 млн чол. (26,9%). Важка промисловість визначає профіль економіки району.
Сільське господарство перебувають у "затінку" важкої індустрії, але й вона дають значний внесок в економіку країни: район посідає перше місце за виробництвом, зерна (22% ), соняшнику (44% ), овочів (25%).
4). ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
До складу району входять Харківська, Полтавська й Сумська області. За територією—84 тис. км2 (13,9% території України) та кількістю населення — 6,1 млн чол. (12,1%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він має розвинений агропромисловий комплекс; за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце.
5). ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ (ПІВДЕННИЙ) ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
Район складається з Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Площа району — 113,4 тис. км2 (18,8% загальноукраїнської території), населення — 7,7 млн чол. (15,2%).
Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 70 % всієї території України. З них рілля становить 55 % від загальної площі, пасовища – 9 %, сіножаті – 4 % та багаторічні насадження – менше 2 %. Землезабезпеченість в Україні становить 0,80 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,64 га ріллі на одну людину. Однак внаслідок різної щільності населення та міграцій існує значна варіація цих показників в різних регіонах та в різні проміжки часу.
Рис.1.1 - Природно-кліматичні зони України [8]
Рис.1.2 – Рейтинг регіонів України по адміністративній площі територій та населенню (питома вага в %) [16]
За природно-кліматичними умовами Україна поділяється (рис.1):
1. БОЛОТИСТА ЛІСОВА МІСЦЕВІСТЬ і КАРПАТСЬКА ЗОНА (ПОЛІССЯ): Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Волинська, Закарпатська і Житомирська області (ПІВНІЧНА ЗОНА)
Це зона змішаних лісів; вона займає північну частину України. Південна межа між поліссям та лісостепом проходить по лінії Володимир-Волинський-Луцьк-Рівне-Корець-Шепетівка-Полонне-Чуднів-Троянів-Житомир-Крнин-Київ-Ніжин-Батурин-Кролевець-Глухів. На захід від Шепетівки до Рави-Руської тягнеться між Волинською височиною на півночі і Подільською на півдні смуга так званого Малого полісся.
Загальна площа Полісся становить 113 500 кв. км або близько 19 % всієї території України. Характерною рисою природних умов цієї зони є здебільшого мозаїчний характер природних комплексів з низинним рельєфом, якому притаманні широкі та здебільшого заболочені низини.
Клімат Полісся континентальний з теплими і вологими літами та м^якими зимами. Середня температура повітря в липні становить +17 – +19°C, у січні вона знижується до -4.5 – -7.8°C. Період вегетації триває з другої декади квітня до третьої декади жовтня. Період із середньодобовими температурами понад +15°C триває приблизно 95-125 діб. Річна сума температур, які перевищують +10°C, становить близько 2 600. Період без легких заморозків на поверхні ґрунту складає 160-180 днів. Рельєф – рівний, середньорічний рівень опадів становить 550-650 мм. Найбільша кількість опадів, на рівні 400-450 мм, випадає в зоні торф^яно–підзолистих ґрунтів, домінуючих у верхніх шарах ґрунту, які займають десь 75 % території Полісся, вони . Середній рівень лісистості зони становить 30 %. Рілля займає 33 % всієї території зони, що становить понад 4 мільйони га, сінокоси – 1,2 мільйони га та пасовиська – 0,7 мільйонів га. Ця територія є широкою просторовою базою для виробництва зернових (жита, вівса і гречки), технічних культур, льону, хмелю, цукрового буряка та картоплі, а також для переробки льону, м^яса і молочних продуктів.
2. ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА (Лісостеп) — Черкаська, Чернівецька, Харківська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська і Вінницька області (ЦЕНТРАЛЬНА ЗОНА)
Ця зона розташована між Поліссям і Лісостепом. Південна межа проходить по лінії Фрунзівка-Озеро Ананіїв- Криве- Вільшана — на північ від Кіровоград-Знам^янка-Кременчук-Красноград-Зміїв. Площа зони становить 202 000 кв. км., в основному це рівнинна територія, лівобережну частину якої складає Волинсько-Подільська височина, а правобережну – Дністровська височина Дніпра.
Клімат зони помірно-континентальний. Середня температура липня в північно-західній частині становить +18°C, а на півдні вона сягає +22°C. Середня температура січня – в межах від -5 до -8°C. Період вегетації в середньому триває 200-210 днів. Період, коли середня добова температура перевищує +15°C, на заході складає приблизно 100 днів, а на південному сході – приблизно 120 днів. Річна сума температур, які перевищують +10°C, на півночі становить 2 500 – 2 600, а на півдні – приблизно 2 800. Період без легких заморозків на поверхні ґрунту триває приблизно 135-140 днів. В західній частині зони випадає в середньому близько 550-700 мм опадів, в центральній частині – 500-550 мм, а на південному сході – 450 мм. Найбільша кількість опадів, близько 75 %, випадає від квітня до вересня.
Верхні шари ґрунту є досить різноманітними за складом, від підзолистих грунтів до типових чорноземів. Лісистість території незначна – близько 12 %. Сільськогосподарські угіддя займають 70 % території, в т.ч. 66 % – це рілля. Спеціалізація сільського господарства Лісостепу – буряківництво та зерновиробництво, а також в молочне та м^ясне тваринництво і відгодівля свиней. У структурі посівних площ: озима пшениця займає понад 30 %, кукурудза – 10 %, близько 8 % – ячмінь та бобові. Більше 10 % посівних площ зайнято цукровим буряком та соняшником.
3.СТЕПОВА ЗОНА (СТЕП) – Кримська, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області (ПІВДЕННА ЗОНА)
Ця зона включає всю південну та східну частини України, від Чорного і Азовського морів на півдні до зони Лісостепу на півночі. Площа становить близько 240 200 кв. км., рельєф здебільшого рівнинний.
Клімат зони помірно-континентальний із спекотним літом і холодною зимою. Середня температура січня становить від -5 до -7°C, в липні – +21- +23°C. Тривалість періоду вегетації, як правило, становить210-245 днів, а періоду із середньою температурою понад +15°C – 120-140 днів. Річна сума температур, які перевищують 10°C, становить від 2 800 до 3 600.
Середньорічна кількість опадів становить від 350 мм на півдні до 500 мм на півночі. Більшість опадів випадає в літні місяці, часто бувають зливи. Коефіцієнт зволоження на півдні зони становить 0,8, на півночі – 1,3. У південній частині часто бувають пилові бурі та суховії.
Чорноземи (займають приблизно 90 % площі зони) переважають у верхньому шарі ґрунтів. Темні каштанові чорноземи є типовими для південної частини. Зона Степу є найбільш розораною в Україні, і приблизно 48 % ріллі країни знаходиться тут.
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, фруктів і овочів, а також на виноградарстві. Основними зерновими є озима пшениця, куку-рудза, ячмінь і технічні культури, соняшник. Широко поширене овочівництво, особливо в приміських зонах великих міст, наприклад, Донецька.
Таблиця 2
Площа регіонів та площа сільскогосподарських угідь по регіонах України [16]
3 Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах (карта, діаграми)
Таблиця 3.1
Динаміка обсягів посівних площ під основні рослинницькі культури в сільському господарстві України в 1990 – 2006 роках [16]
Посівні площі основних сільськогосподарських культур, тис. га | ||||||
зернові та зернобобові культури | цукрові буряки (фабричні) | соняшник | картопля |
овочі відкритого ґрунту |
кормові культури | |
1990 | 14583 | 1607 | 1636 | 1429 | 456 | 11999 |
1991 | 14671 | 1558 | 1601 | 1533 | 477 | 11555 |
1992 | 13903 | 1498 | 1641 | 1702 | 500 | 11707 |
1993 | 14305 | 1530 | 1637 | 1552 | 474 | 11287 |
1994 | 13527 | 1485 | 1784 | 1532 | 457 | 11881 |
1995 | 14152 | 1475 | 2020 | 1532 | 503 | 10898 |
1996 | 13248 | 1359 | 2107 | 1547 | 476 | 11026 |
1997 | 15051 | 1104 | 2065 | 1579 | 480 | 9720 |
1998 | 13718 | 1017 | 2531 | 1513 | 459 | 9236 |
1999 | 13154 | 1022 | 2889 | 1552 | 497 | 8653 |
2000 | 13646 | 856 | 2943 | 1629 | 538 | 7063 |
2001 | 15586 | 970 | 2502 | 1604 | 490 | 6375 |
2002 | 15448 | 897 | 2834 | 1590 | 479 | 5858 |
2003 | 12495 | 773 | 4001 | 1585 | 480 | 5074 |
2004 | 15434 | 732 | 3521 | 1556 | 476 | 4243 |
2005 | 15005 | 652 | 3743 | 1514 | 465 | 3738 |
2006 | 14515 | 815 | 3964 | 1464 | 469 | 3277 |
Таблиця 3.2
Регіональна структура посівних площ (ріллі) по Україні у 2007 році
4 Перелік регіонів першої «сімки» по валовому збору: зерна, цукрового буряка, насіння соняшника, картоплі, овочів
Таблиця 4.1
Динаміка обсягів збору основних сільськогосподарських культур в Україні в 1990 –2006 роках [16]
Валовий збір основних сільськогосподарських культур, тис. т | ||||||
зернові та зернобобові культури (у вазі після доробки) | цукрові буряки (фабричні) | насіння соняшнику (у вазі після доробки) | картопля | овочі | плоди та ягоди | |
1990 | 51009 | 44264 | 2571 | 16732 | 6666 | 2902 |
1991 | 38674 | 36168 | 2311 | 14550 | 5932 | 1537 |
1992 | 38537 | 28783 | 2127 | 20277 | 5310 | 2122 |
1993 | 45623 | 33717 | 2075 | 21009 | 6055 | 2798 |
1994 | 35497 | 28138 | 1569 | 16102 | 5142 | 1153 |
1995 | 33930 | 29650 | 2860 | 14729 | 5880 | 1897 |
1996 | 24571 | 23009 | 2123 | 18410 | 5070 | 1924 |
1997 | 35472 | 17663 | 2308 | 16701 | 5168 | 2793 |
1998 | 26471 | 15523 | 2266 | 15405 | 5492 | 1178 |
1999 | 24581 | 14064 | 2794 | 12723 | 5324 | 766 |
2000 | 24459 | 13199 | 3457 | 19838 | 5821 | 1453 |
2001 | 39706 | 15575 | 2251 | 17344 | 5907 | 1106 |
2002 | 38804 | 14452 | 3271 | 16619 | 5827 | 1211 |
2003 | 20234 | 13392 | 4254 | 18453 | 6538 | 1697 |
2004 | 41809 | 16600 | 3050 | 20755 | 6964 | 1635 |
2005 | 38016 | 15468 | 4706 | 19462 | 7295 | 1690 |
2006 | 34258 | 22421 | 5324 | 19467 | 8058 | 1114 |
Таблиця 4.2
Динаміка урожайності основних сільськогосподарських культур в Україні в 1990 –2006 роках [16]
Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га зібраної площі | ||||||
зернові та зернобобові культури | цукрові буряки (фабричні) | насіння соняшнику | картопля | Овочі | плоди та ягоди | |
1990 | 35,1 | 276 | 15,8 | 117 | 149 | 42,7 |
1991 | 26,5 | 234 | 14,6 | 95 | 128 | 23,0 |
1992 | 27,9 | 194 | 13,0 | 119 | 110 | 32,2 |
1993 | 32,1 | 222 | 12,7 | 137 | 130 | 43,2 |
1994 | 26,8 | 192 | 9,1 | 105 | 115 | 18,0 |
1995 | 24,3 | 205 | 14,2 | 96 | 120 | 29,8 |
1996 | 19,6 | 183 | 10,5 | 119 | 112 | 30,6 |
1997 | 24,5 | 176 | 11,5 | 106 | 114 | 44,5 |
1998 | 20,8 | 174 | 9,3 | 102 | 123 | 28,6 |
1999 | 19,7 | 156 | 10,0 | 82 | 111 | 19,2 |
2000 | 19,4 | 177 | 12,2 | 122 | 112 | 38,4 |
2001 | 27,1 | 183 | 9,4 | 108 | 123 | 30,5 |
2002 | 27,3 | 189 | 12,0 | 104 | 124 | 36,5 |
2003 | 18,2 | 201 | 11,2 | 116 | 139 | 56,0 |
2004 | 28,3 | 238 | 8,9 | 133 | 149 | 58,1 |
2005 | 26,0 | 248 | 12,8 | 128 | 157 | 63,7 |
2006 | 24,1 | 285 | 13,6 | 133 | 171 | 45,0 |
Таблиця 4.3
Валовий збір основних сільськогосподарських
культур у 2007 році (тис. т)
Зернові та зернобобові культури | Цукрові буряки (фабричні) | Насіння соняшнику | Картопля | Овочі відкритого ґрунту | |
Станом на 1 серпня | 19923,5 | - | - | 868,4 | 1081,8 |
Станом на 31 серпня | 22537,8 | 8,9 | 272,5 | 9541,7 | 2859,3 |
Станом на 1 жовтня | 25454,9 | 3745,3 | 2680,9 | 18908,5 | 4783,4 |
Таблиця 4.4
Регіональна структура врожаю основних рослинницьких культур на посіяних площах (ріллі)
по Україні у 2006 - 2007 роках
Таблиця 4.5
Рейтинг регіональних врожаїв зернових та зернобобових
по Україні у 2006 році
Таблиця 4.6
Рейтинг регіональних врожаїв пшениці по Україні у 2006 році
5. Перелік регіонів першої «сімки» по наявності поголів^я худоби (велика рогата худоба, свині, вівці та кози), виробництву м^яса, молока, яєць
Таблиця 5.1
Динаміка поголів^я худоби та птиці по Україні у 2007 році (тис. голів)
Велика рогата худоба | У т.ч. корови | Свині | Вівці та кози | Птиця, млн. голів | |
На 1 лютого 2007р. | 6196,9 | 3338,0 | 7935,6 | 1647,8 | 160,4 |
На 1 березня 2007р. | 6395,1 | 3334,7 | 8162,9 | 1766,8 | 158,1 |
На 1 квітня 2007р. | 6674,1 | 3337,7 | 8266,7 | 1962,1 | 155,0 |
На 1 травня 2007р. | 6850,3 | 3351,4 | 8175,1 | 2064,5 | 159,6 |
На 1 червня 2007р. | 6830,8 | 3346,9 | 8374,7 | 2070,8 | 178,1 |
На 1 липня 2007р. | 6762,7 | 3339,1 | 8443,5 | 2048,8 | 199,1 |
На 1 серпня 2007р. | 6672,2 | 3323,4 | 8375,5 | 2016,0 | 207,7 |
На 1 вересня 2007р. | 6540,9 | 3297,3 | 8281,7 | 1966,2 | 201,4 |
На 1 жовтня 2007р. | 6399,0 | 3276,7 | 8250,8 | 1908,9 | 196,7 |
Таблиця 5.2
Динаміка виробництва основних продуктів тваринництва по Україні
у 2007 році [16]
М^ясо усіх видів (у живій вазі), тис.т | Молоко, тис. т | Яйця, млн. шт. | Вовна, т | |
Січень | 268,4 | 607,4 | 993,8 | - |
Січень-лютий | 456,6 | 1227,8 | 1956,2 | - |
Січень-березень | 669,5 | 2134,8 | 3230,5 | - |
Січень-квітень | 915,4 | 3211,1 | 4642,0 | - |
Січень-травень | 1090,0 | 4578,2 | 6100,4 | - |
Січень-червень | 1269,7 | 5968,2 | 7394,2 | 2602 |
Січень-липень | 1459,3 | 7332,6 | 8638,8 | 3109 |
Січень-серпень | 1660,2 | 8609,9 | 9865,7 | 3205 |
Січень-вересень | 1871,6 | 9719,4 | 10972,3 | 3272 |
Таблиця 5.3
Виробництво основних продуктів тваринництва в усіх категоріях господарств за січень–грудень 2005 року [16]
Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі) | Молоко | Яйця всіх видів | Вовна | |||||
тис.т | у % до січня–грудня 2004р. | тис.т | у % до січня–грудня 2004р. | млн. шт. | у % до січня–грудня 2004р. | т | у % до січня–грудня 2004р. | |
Україна |
2367,5 | 98,0 | 13802,5 | 100,1 | 13025,5 | 109,0 | 3216 | 100,4 |
Автономна Республіка Крим | 156,8 | 110,9 | 346,8 | 92,5 | 571,4 | 104,3 | 609 | 115,3 |
Вінницька |
76,6 | 74,3 | 848,8 | 110,0 | 570,0 | 133,9 | 21 | 80,8 |
Волинська | 89,2 | 106,2 | 550,2 | 105,4 | 219,4 | 102,5 | 22 | 95,7 |
Дніпропетровська | 160,5 | 118,3 | 493,7 | 100,2 | 882,1 | 119,5 | 31 | 88,6 |
Донецька | 122,2 | 103,5 | 605,3 | 104,8 | 1388,7 | 110,0 | 157 | 101,3 |
Житомирська | 69,4 | 88,5 | 730,9 | 102,9 | 440,7 | 107,7 | 23 | 95,8 |
Закарпатська | 73,6 | 101,0 | 395,7 | 90,2 | 298,6 | 101,4 | 196 | 100,0 |
Запорізька | 77,2 | 102,7 | 383,8 | 102,0 | 556,7 | 116,1 | 59 | 92,2 |
Івано-Франківська | 87,5 | 101,3 | 576,3 | 101,0 | 346,4 | 116,1 | 51 | 85,0 |
Київська | 230,5 | 120,7 | 692,6 | 97,6 | 1455,6 | 105,7 | 4 | 80,0 |
Кіровоградська | 65,5 | 88,8 | 394,8 | 100,7 | 283,3 | 105,5 | 32 | 103,2 |
Луганська | 65,4 | 101,7 | 409,3 | 102,8 | 608,1 | 102,9 | 65 | 98,5 |
Львівська | 123,1 | 96,7 | 930,3 | 97,0 | 550,1 | 106,5 | 14 | 93,3 |
Миколаївська | 44,2 | 95,3 | 432,3 | 97,2 | 313,7 | 132,5 | 64 | 112,3 |
Одеська | 81,1 | 76,9 | 606,5 | 84,4 | 684,8 | 100,1 | 1449 | 99,3 |
Полтавська | 55,6 | 87,3 | 754,0 | 112,1 | 537,8 | 101,7 | 13 | 100,0 |
Рівненська | 67,8 | 88,7 | 502,0 | 98,4 | 327,9 | 106,3 | 21 | 116,7 |
Сумська | 94,7 | 96,4 | 498,0 | 99,2 | 371,6 | 110,8 | 33 | 100,0 |
Тернопільська | 63,5 | 89,4 | 485,4 | 99,0 | 290,8 | 104,5 | 5 | 83,3 |
Харківська | 139,0 | 96,2 | 566,0 | 100,9 | 752,1 | 108,1 | 42 | 75,0 |
Херсонська | 62,3 | 100,8 | 357,5 | 104,0 | 248,6 | 107,1 | 143 | 88,8 |
Хмельницька | 75,9 | 69,6 | 722,7 | 95,2 | 190,3 | 110,8 | 15 | 93,8 |
Черкаська | 146,4 | 101,8 | 518,4 | 102,9 | 534,7 | 118,1 | 5 | 83,3 |
Чернівецька | 51,4 | 100,2 | 367,6 | 100,4 | 243,8 | 97,9 | 127 | 95,5 |
Чернігівська | 88,1 | 96,2 | 633,6 | 101,9 | 358,3 | 100,3 | 15 | 93,8 |